Читати книгу - "Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider"

Шмі стояла поруч, її серце билося швидше від емоцій, які викликала ця зустріч. Вона знала, що її брат завжди дбав про неї та намагався захистити її від небезпек, але також розуміла, що тепер вона стала сильнішою і незалежнішою завдяки навчанню в Ордені джедаїв.

— Алане, я знаю, що ти завжди дбав про мене, — почала вона, дивлячись на брата з ніжністю. — І я вдячна за це. Але тепер я здатна захищати себе і приймати власні рішення. Гай допомагає мені стати сильнішою, і я вірю в наші спільні сили.

Алан подивився на сестру, його вираз обличчя був змішаним. Він відчував гордість за її досягнення, але також боявся за її безпеку.

— Шмі, я бачу, що ти багато чого досягла, — сказав він, його голос був теплим. — І я пишаюся тобою. Але знаєш, для мене ти завжди залишишся моєю маленькою сестричкою, і я завжди буду хвилюватися за тебе.

Шмі посміхнулася та обійняла брата.

— Я знаю, Алане, — відповіла вона м'яко. — І я дуже ціную твою турботу. Але я прошу тебе довіряти мені та Гаю. Разом ми зможемо подолати всі труднощі.

Алан зітхнув і кивнув, відчуваючи, як його тривога поступово зникає.

— Добре, Шмі, я довіряю тобі та твоєму майстру, — сказав він. — Але якщо тобі коли-небудь знадобиться допомога, знай, що я завжди поруч.

Гай обійняв Шмі та подивився на Алана.

— Дякую, Алане, за твою підтримку, — сказав він. — Ми всі разом у цій боротьбі, і я впевнений, що зможемо знайти спільний шлях до миру і справедливості.

Вони продовжили розмову, обговорюючи деталі місії на Батавуй і способи забезпечення безпеки та добробуту місцевого населення. Гай і Шмі відчували, що їхні стосунки з родиною Шмі стали ще міцнішими після цієї зустрічі.

Наступні дні були сповнені важкої роботи та дипломатичних переговорів. Гай і Шмі разом з Аланом працювали над тим, щоб знайти найкращі рішення для всіх сторін. Вони знали, що попереду ще багато викликів, але були готові зустріти їх разом.

Коли місія на Батавуй завершилася успіхом, Гай і Шмі повернулися до Корусанта, відчуваючи гордість за свою роботу і впевненість у своїх силах.

— Ми зробили це, — сказав Гай, коли вони виходили з шатла на платформу Храму джедаїв. — І це завдяки нашій спільній роботі та підтримці один одного.

Шмі кивнула, її очі сяяли від радості та задоволення.

— Так, майстре. Ми сильніші разом, і я знаю, що зможемо подолати всі труднощі, які чекають на нас попереду.

Вони обійнялися, відчуваючи, як їхні серця б'ються в унісон. Вони знали, що їхній зв'язок і їхні почуття роблять їх сильнішими та готовими до нових випробувань і пригод.

— Як так вийшло що ти не в ордені Алан 

Спитав Гай дивлячись як Шмі розмовляє  з Тогрутою 

—  Я вже ордені на Йего е таємний храм де таки як ми сестрою вчаться контролювати силу, так  що можна сказати що я джедай тільки не  кажу цього. Наший планеті не дуже люблять людей котрі володіють силою  як що хлопцям більш менш везе  то дівчат ..як правило, використовують для політичних цілей або навіть продають у рабство, якщо вони не здатні захистити себе, — продовжив Алан, його голос набув серйозного відтінку. — Я не міг дозволити, щоб зі Шмі сталося щось подібне. Тому, коли вона була ще дитиною, я допоміг нашій  матері зв'язатися з джедаями та врятувати її від цієї долі. 

— Але Дрейк з батьком не як не заспокоїться. Промовила Шмі підходячи  до них 

Гай, Алан і Шмі стояли разом, обговорюючи складнощі, з якими вони стикалися, і виклики, що стояли перед ними. Гай задумався про те, наскільки важливим було те, що вони зберігали таємницю про їхні здібності та стосунки.

— Може одного дня наш маленький орден стане частиною великого ордену, але для початку треба зробити так, щоб наші люди більше не боялися сили.

— Добре повертаємося до наших місій. Промови Шмі — I не світите мечем лицар Оуен 

— Як скажете падаван Оуен 

Наступні дні на Батавуї пройшли в напруженій, але продуктивній роботі. Гай, Шмі та Алан об'єднали свої сили, щоб знайти найкращі рішення для місцевої спільноти. Їхня співпраця виявилася ефективною, і вони змогли вирішити багато конфліктів та забезпечити мир у регіоні.

Під час одного з вечорів, коли заходило сонце, Шмі та Гай вирішили трохи відпочити на березі одного з місцевих озер. Вода тихо плескалася об каміння, а небо забарвлювалося в різні відтінки помаранчевого і рожевого. Вони сиділи поруч, тримаючись за руки, і розмовляли про своє майбутнє.

— Гай, я відчуваю, що наші місії стають все складнішими, — сказала Шмі, дивлячись на горизонт. — Але разом ми зможемо подолати всі перешкоди.

— Ти права, Шмі, — погодився Гай. — Наш зв'язок робить нас сильнішими. І я вірю, що наші почуття допоможуть нам стати кращими джедаями та людьми.

Шмі посміхнулася і подивилася на нього з любов'ю.

— Я теж в це вірю. І я готова пройти будь-які випробування, поки ти поруч.

Гай нахилився до неї та ніжно поцілував.

— Ми завжди будемо разом, Шмі. Наша любов — це наша сила.

Наступного ранку, після повернення з Батавую, Гай і Шмі продовжили свої тренування та місії в Храмі джедаїв на Корусанті. Їхня взаємна підтримка і зв’язок дійсно допомагали їм зосереджуватися на своїх завданнях і зберігати баланс між особистими почуттями та обов’язками джедаїв.

У цей же день вони отримали нове завдання від Ради джедаїв. Їм потрібно було вирушити на далеку планету Еріду, де почалися конфлікти між місцевими гільдіями 

Гай і Шмі знали, що ця місія буде складною, але також розуміли, що їхній досвід і підтримка один одного допоможуть їм досягти успіху.

Перед відльотом вони зустрілися з Аланом, який теж вирушав на свою місію.