Читати книгу - "Прозріння"

щоб поміняти водія, й нарешті, зробивши близько тридцятьох поворотів, щоб відірватися від малоймовірного переслідування, висадив їх біля офісної будівлі, де розташувалося страхове товариство. Воротар не вийшов довідатися, хто хоче увійти о такій незвично ранній годині до офісного будинку, який він охороняв, і це давало підстави припустити, що хтось пізно учора ввечері переконав його якомога раніше лягти до ліжка й не розплющувати очей дуже рано-вранці. Троє чоловіків піднялися ліфтом до чотирнадцятого поверху, звернули в коридор ліворуч, потім в інший праворуч, у третій ліворуч і нарешті добулися до мети своєї подорожі, страхової компанії, назву якої вони змогли прочитати на дверях, написану великими чорними літерами на прямокутнику з потьмянілої латуні, прибитому цвяхами у формі піраміди з того самого металу. Вони увійшли до приміщення, один із підлеглих увімкнув світло, другий зачинив двері й узяв їх на ланцюжок безпеки. Тим часом командир оглянув обладнання, перевірив сполучення, з’єднав апарати, увійшов на кухню, у кімнати, оглянув ванну, відчинив двері до приміщення, призначеного для архіву, швидко ковзнув очима по різних видах зброї, які там зберігалися, вдихаючи водночас знайомий запах металу та змащення, завтра він усе це перевірить, предмет за предметом, боєприпаси окремо. Він покликав своїх підлеглих, сів і наказав сісти їм. Сьогодні вранці, о сьомій годині, сказав він, ми почнемо стежити за підозрюваним, зверніть увагу на те, що я називаю його підозрюваним не лише для того, щоб спростити спілкування між нами, бо, як нам відомо, він не вчинив ніякого злочину, як і тому, що з причин безпеки поки що нам не слід називати його на ім’я, принаймні в ці перші дні, я хочу також додати, що протягом цієї операції, яка, сподіваюся, не триватиме довше тижня, я насамперед хочу з’ясувати й накреслити мапу пересувань підозрюваного по місту, де він працює, куди ходить, із ким зустрічається, це буде рутинним первісним розслідуванням, розвідка території, перш ніж ми перейдемо до безпосереднього абордажу, Ми дозволимо йому зрозуміти, що за ним стежать, запитав перший підлеглий, Ні, протягом перших чотирьох днів, але потім дозволимо, я хочу, щоб він був стривожений, щоб утратив спокій, Написавши такого листа, він, либонь, чекає, що хтось з’явиться розшукувати його, Розшукаємо його ми, коли настане слушна година, я хочу, й ви докладіть усіх зусиль, аби сталося саме так, щоб нагнати йому страху, ніби його переслідують ті, кого він виказав, Дружина лікаря, Ні, не дружина лікаря, а його спільники, ті, котрі проголосували порожніми бюлетенями, Чи не надто ми поспішаємо, запитав другий підлеглий, ще й не почали працювати, а вже говоримо про спільників, Поки що ми лише намагаємося накреслити ескіз, простий ескіз і більше нічого, я хочу поставити себе на місце суб’єкта, який написав листа, й побачити звідти те, що бачить він, Хай буде як буде, а присвятити цілий тиждень первісному стеженню здається мені надто довгим часом, сказав перший підлеглий, якщо ми працюватимемо добре, то через три дні ми його знайдемо. Керівник групи насупив брови і твердо заявив, Це триватиме тиждень, я сказав, що це має тривати тиждень, і тиждень воно триватиме, але тут він пригадав міністра внутрішніх справ, він не пам’ятав, щоб той прямо вимагав швидких результатів, та позаяк цю вимогу можна почути найчастіше від тих, хто керує, і не маючи підстав вважати, що нинішній випадок стане винятком, начальник групи не став більше заперечувати проти періоду в три дні, позаяк добре відомо, що такий інтервал вважається нормальним у стосунках між начальником і підлеглим у тих рідкісних випадках, коли той, хто керує, бачить, що він мусить поступитися резонам, які висуває йому підлеглий, Ми маємо у своєму розпорядженні фотографії всіх дорослих, які живуть у тому будинку, звичайно, я маю на увазі лише чоловіків, сказав начальник і додав тоном вибачення, Одна з цих фотографій відповідає чоловікові, якого ми шукаємо, Поки ми не ідентифікували його, ніяке переслідування не може відбутися, нагадав перший підлеглий, Твоя правда, великодушно погодився начальник, але хай там як, а о сьомій годині ми повинні зайняти свої стратегічні позиції на вулиці, де він живе, й простежити за двома чоловіками, які здадуться нам найбільше схожими на суб’єкта, який написав листа, саме з цього ми почнемо працювати, зрештою, чогось мають бути варті наша поліційна інтуїція, наш поліційний нюх, Можна мені висловити свій погляд, запитав другий підлеглий, Говори, Судячи з фотографії, наш підозрюваний має бути завершеним сучим сином, Чи це означає, запитав перший підлеглий, що ми переслідуватимемо лише тих чоловіків, які схожі на справдешніх сучих синів, і докинув, Мій досвід мені підказує, що найгірших сучих синів слід шукати серед тих чоловіків, які зовсім на них не схожі, А справді, чи не краще піти нам у службу ідентифікацій попросити фотографію цього суб’єкта чи радше об’єкта, заощадимо час і сили. Начальникові набридло слухати балаканину своїх підлеглих, Гадаю, ви не стали б навчати попа, як читати отченаш, а ігуменью «Аве Марію», якщо нам не було такого наказу, то для того, щоб не збуджувати зайву цікавість, яка могла б зірвати операцію, 3 вашого дозволу, комісаре, дозвольте мені не погодитися з вами, сказав перший підлеглий, усе вказує на те, що наш суб’єкт прагне спорожнити свій мішок, я вірю навіть у те, що якби він знав, де ми перебуваємо, то вже постукав би в наші двері, Гадаю, що так, відповів начальник, насилу стримуючи роздратування, яке він відчував із тієї причини, що були всі резони піддати нищівній критиці план дій, якого йому наказали дотримуватися, але нам треба знати максимум щодо його змісту, перш ніж увійти з ним у відкритий конфлікт, У мене ідея, сказав другий підлеглий, Ще одна ідея, невдоволеним тоном перепитав комісар, Гарантую, що вона добра, один із нас прикинеться продавцем енциклопедій і в такий спосіб побачить, хто йому відчинить двері, Цей трюк із продавання енциклопедій має вже сиву бороду, сказав перший підлеглий, крім того, як правило, двері відчиняють жінки, ця ідея була би блискучою, якби наш суб’єкт жив сам-один, але якщо я правильно пам’ятаю, то у своєму листі він написав, що одружений, Ну й історія, вигукнув другий підлеглий. Вони посиділи мовчки, дивлячись один на одного, двоє підлеглих, які усвідомлювали, що тепер треба чекати, коли начальник висловить власну думку. Вони були готові аплодувати їй, навіть якщо вона розбризкає воду в усіх напрямках. Начальник зважив усе те, що він сказав раніше, спробував укласти всі свої думки та пропозиції в один ящик, сподіваючись, що