Читати книгу - "Королівство у спадок, Олег Говда"

Отримавши прихильний кивок, Аристарх продовжив сміливіше.

— Друге, але не менш важливе… Як тільки про це стане відомо, відразу знайдуться бажаючі привласнити ваше багатство. Адже ні для кого не секрет, що на сьогоднішній день у королівстві немає не лише війська, а й навіть десятка стражників не набереться. І досі замок від нападу оберігала лише наявність такої величезної кількості кредиторів. Відібрати його у вас зараз, означало пограбувати не збанкрутіле королівство, а тих, хто дав у борг.

Дідька лисого! Цей момент я й справді не обдумав.

— Так, вагомі причини... Впевнений, що є ще, але мені поки вистачить і двох. Дякую, Аристарху... Думаю, місце радника тобі більше підійде? Якщо не заперечуєш?

Дворецький підвівся і влучно вклонився.

— Дякую, ваша високість. Ви дуже добрі… Але, сім поколінь моїх предків служили дворецькими, і мені теж не личить залізати на чужу жердину. Впевнений, вам ще зустрінеться справжній мудрець… І тільки тому, що місце королівського радника вже буде зайняте, вам доведеться вибирати — відмовитися від послуг людини, яка дійсно того вартує, або звільнити мене. Тож нехай усе залишається, як є. А якщо ваша високість захоче почути мою думку чи пораду, я… як і всі ми тут, у міру сил і розуміння… готовий вам служити.

— Відмінно сказано! — Лавр Тулі все ж таки вибрався з-за столу і зараз нагадував пивне барило, що за помилкою опинилося не на столі, а поряд з ним. — Ваша високосте! Дозвольте і мені…

— Зараз... — я подав знак капітанові гвардії сісти, а сам заговорив, звертаючись до дворецького. — Дякую, Аристарху. І нехай буде по-твоєму. А тепер радь, як виправити ситуацію? Точніше, оскільки я ще нічого не робив, — поясни, як саме варто діяти? З чого починати?

— Те, що ви й збиралися, ваша високосте... Розіслати повідомлення кредиторам, що зуміли роздобути деякі кошти. Але пропонуйте не розрахуватися повністю, лише поговорити про відстрочку платежів. Точніше, переукласти угоди про позики на себе. Сплативши, звісно, ​​деяку розумну компенсацію…

— Гм… — я з сумнівом подивився на мага, але метр Ігнаціус, як і раніше, перебував у кімнаті лише фізично. — А навіщо їм це потрібно? Куди простіше почекати ще місяць і отримати все?

— Це не так просто… — усміхнувся Аристарх. — Під час вашої відсутності, я трохи покопався в бібліотеці покійного короля… — тут дворецький вирішив, що перевищив повноваження і квапливо пояснив: — Витирав пилюку, розставляв книги…

— Обійдемося без подробиць, — зупинив я його. — Давай, по суті.

— Добре. Коротко. Коли векселі набудуть чинності і можна буде починати опис майна, згідно із законом, спадкоємцям надається можливість пріоритетного викупу їх та час для збирання коштів. Від трьох місяців до півтора року. Залежно від суми позики. Але, щоб майно не стало непридатним і не втратило цінності, особливо, у випадку з нерухомістю, — за невелику орендну плату, спадкоємцям дозволяється користуватися нею одноосібно. Розумієте?

— Тільки те, що мене ще рік не викинуть за ворота, а кредиторам доведеться й надалі чекати… — перевів я з канцелярського на загальнозрозумілий.

— Цілком слушно. І лихварі чудово про існуючий порядок знають. Тому обов'язково вхопляться за вашу пропозицію. По-перше, — вони просто зараз уже щось отримають. А по-друге, — якщо ви позику переоформите на себе і порушите хоч найменший з пунктів угоди, то відчуження відбудеться негайно.

—  Ще краще!.. Навіщо тоді ризикувати?

— Жодного ризику. Головне, ваша високосте, вказати в договорі, що ви маєте право зробити повний розрахунок за позикою у будь-який час, не чекаючи кінця терміну. Ось і все... А потім, потихеньку, за пару місяців чи півроку, через підставних осіб ми всі векселі скупимо і знищимо. І час виграємо, і гроші зекономимо, і ринок золота не обрушимо.

Розумно. Гм… і чому я не ходив на лекції з економіки? Зараз знадобилися б.

— Ваша високосте… — знову звернув на себе увагу Лавр Тулі. — Якщо дозволите, я про варту та військо хотів би сказати…