Читати книгу - "Будь моїм, Тома Глубокова"

По машині розноситься сміх, навіть Кир неголосно регоче, ніжно погладивши мене за талію. Ні, я розумію, що мене автоматично зараховують, як пару до Кира, я давно спалилася, що небайдужа до чоловіка, але... Невже, він теж щось відчуває? Невже, я неправильно трактувала його поведінку до сьогоднішнього дня?

Нервово посовалась на колінах, невинно зовсім, тримаючись за спинку сидіння водія. А пальці Кира різко стали міцніше стискати мене, фіксуючи в одному положенні. Хм...

Через секунду відчула, в чому справа. У стегно вперся його цілком міцний орган, що змусило мене почервоніти. Я завмерла, боячись взагалі зайвий раз смикнутися.

Єсенія з Сашею, які сиділи попереду на одному місці, зробили голосніше музику. Весело підспівуючи, дівчатка дістали звідкись пляшку шампанського, передаючи його по колу і обливаючи чоловіків, ми пили. Я теж пила, не відриватися ж від колективу. І коли в черговий раз я випила, передала пляшку Жені, різко мене притиснули спиною до чоловічих грудей, а біля вушка я відчула знову його гаряче хмільне дихання.

- Ти ж не станеш і далі йти на поводу у дівчаток і провокувати мене? - чоловік провів пальцями по дуже тонким капроновим колготкам вгору. - Ти ж відчуваєш, як сильно я стримуюся?

Киваю, не в силах сказати хоч слово. Чоловік іншою рукою гладить мене по талії.

- Моя солодка дівчинка, - шепоче він. - Ти виглядаєш дуже привабливо, - хрипко вимовляє чоловік, знову цілуючи мою шию. - Ти ж дозволиш мені сьогодні випити більше, щоб зберегти твою честь?

Хіба я можу йому заборонити? Здивовано дивлюся на нього, у мене виходить повернутися, зустрітися з його поглядом і прикусити губу.

- Правда, від цього я не відмовлюся, - чоловік притягнув мене ближче, вп'явся в мої губи своїми. Обережно пестячи, він так жарко цілує мене, що все перетворюється навколо в туман. Я не можу не відповісти йому, адже я дуже довго хотіла цього - знову відчути його поцілунок, зрозуміти, як сильно я його хвилюю і скільки сил йому потрібно, щоб терпіти і стримуватися. Він сильніше стискає мою талію, пестячи ніжно і повільно мої губи і зводячи мене з розуму. Як тоді на світанку в його квартирі. Все так само чуттєво і так необхідно...

- Ну, сказали ж, не розбещувати маленьких дівчаток! - нас помічає Льоша, бо сидить, звичайно, ближче всіх. Кирило відсторонився і розсміявся м'яко, але не подивився на друга...

- Іди в піше еротичне, - неголосно, але досить хрипко вимовляє він, притискаючи мене до себе. Я сховала своє палаюче обличчя на його грудях.

- Що там? - Міра глянула на нас. Потім м'яко стукнула Льошу по руці, цокнувши.

Я уткнулася носом в його шию біля вуха, неймовірно сильно відчуваючи його смачний, деревно-пряний аромат, перемішаний з його особистим, ні з чим не порівнянним запахом. І, звичайно, не сильний перегар і сигаретний запах, але дуже слабкий. Чоловік опустив голову, торкнувся губами щоки.

Ми приїхали в знайомий район. Здається, всі мої дороги ведуть сюди. Поки вивантажувалися з машини - а це було дуже складно - я озирнулася навколо, розуміючи, що приїхали ми до Кирила. Напевно, його квартира знаходилася найближче. Як я розумію, всі інші жили за містом. Ми сьогодні їздили ж додому до Єсенії і Саші, а вони живуть у великому будинку і далеко від міста.

І поки чоловіки відпускають нас в квартиру, вирішивши покурити і дочекатися доставку з ресторану і того самого рому з іншого клубу.

Ледве заходимо в ліфт, Єсенія досить спокійно дивиться на мене. Я кусаю губу, коли вона підходить, притискає мене до свого боку:

- І більше ніколи не смій думати, що він нічого до тебе не відчуває. Та й ми тебе більше нікуди не відпустимо. Нехай тільки спробує хто образити тебе, - Єсенія посміхнулася. - Спочатку отримає від Кира, а потім і від нас!

І я повірила. Як же тут не вірити, якщо це говорить дівчина, яка фактично врятувала мені життя.