Читати книгу - "На твоєму боці, Уляна Пас"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Залишається, – ціджу.
– Будуть новини – дай знати. Я теж хвилююсь за нашу Лізу, – просить брат.
– Обов'язково, – кажу, і саме в цей момент з кабінету виходить Азаров. Він виглядає схвильованим, і це погано. Невже щось пішло не так і Ліза таки постраждала?
– Поїхали! – кидає мені сухо і, не чекаючи, заходить у ліфт. Мені ж нічого не залишається, як йти за ним.
– Лізу знайшли? – питаю, щойно починаємо їхати вниз.
– Так, вона в лікарні, – цідить роздратовано.
– Що? Вона постраждала? – лякаюсь не на жарт.
– Не знаю. Мені не вдалося з нею поговорити.
Як би Азаров не намагався приховувати свої істинні почуття, мені добре видно, що за доньку він хвилюється. Можливо, і сам до кінця не розуміє цього, але почуття не приховати. А ще мені здається, що він злий в першу чергу на себе, тому що відмовився пожертвувати контрактом заради доньки.
Всю дорогу до лікарні ми обоє мовчимо. І якщо Азаров мовчки дивиться перед собою, то я ніяк не можу заспокоїтись. Мені здається, що їдемо ми надто повільно. Ну невже не можна швидше?
Та коли дивлюсь на спідометр, бачу, що там більше сотні, і розумію: водій і так добряче перевищує швидкість.
Коли автомобіль все-таки зупиняється біля входу, я першим вистрибую на вулицю. Поспішаю всередину і різко завмираю, коли бачу посеред коридору Лізу. Цілу і… практично не ушкоджену.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На твоєму боці, Уляна Пас», після закриття браузера.