Читати книгу - "Подорожі Тобі Елліса, Arachne "

— Привид каже, що вони все ще стежать за нами, — сказав він тихо, щоб не привертати зайвої уваги.

Кенджі стиснув руків’я меча, його погляд став ще серйознішим.

— Нам потрібно бути готовими до будь-якого несподіваного нападу, — відповів він. — Вони можуть чекати слушного моменту.

Рюноске кивнув, уважно оглядаючи навколишній ліс.

— Ми маємо зберігати пильність і не дозволяти їм застати нас зненацька, — сказав він. — Кожен крок повинен бути обдуманим.

Джеки, тримаючись позаду Тобі, насторожено озирнувся навколо, намагаючись вловити хоч якісь ознаки присутності ворогів.

— Якщо вони стежать за нами, значить, вони чекають чогось, — додав він. — Можливо, вони хочуть дізнатися більше про наші плани або шукають слабке місце.

Тобі знову поглянув на привида.

— Чи знаєш ти, де вони можуть бути зараз? — запитав він.

Привид злегка нахилив голову.

— Вони ховаються в тінях. Вони обережні, але їхні наміри недобрі. Будьте готові до всього.

— Добре, — сказав Тобі, обернувшись до групи. — Ми продовжимо наш шлях, але з максимальною обережністю. Ми повинні дістатися до скарбниці і знайти прокляту частину маски.

Група вирушила далі, ще більш зосереджено і насторожено. Кожен крок був обдуманим, кожен рух – уважно спостерігався. Вони знали, що вороги не здадуться так легко і будуть чекати слушного моменту для наступного нападу. Але Тобі і його супутники були готові зустріти будь-яку небезпеку, щоб завершити свою місію.

Тобі тихо звернувся до Кенджі:

— Якщо вони слідкують за нами, ми не повинні привести їх до бар'єру. Підемо обманним шляхом.

Кенджі кивнув, розуміючи важливість цього рішення.

— Добре, — сказав він. — Я знаю кілька обхідних шляхів, якими ми можемо скористатися.

Тобі повернувся до групи, озираючись на Джеки, Рюноске і двох бойових монахів.

— Ми змінимо маршрут, — пояснив він. — Йдемо обхідним шляхом, щоб заплутати наших переслідувачів. Слідкуйте за моїми вказівками.

Кенджі повів групу вглиб лісу, вибираючи менш помітні стежки і обходячи можливі місця засідок. Вони рухалися швидко і тихо, намагаючись не залишати слідів.

— Джеки, тримайся ближче до нас, — сказав Тобі, озираючись на свого племінника. — Нам потрібно бути максимально обережними.

Джеки кивнув, уважно стежачи за кожним кроком Тобі та Кенджі.

Вони продовжували йти, змінюючи напрямок кілька разів, щоб збити ворогів зі сліду. Ліс ставав густішим, а стежки — більш заплутаними. Але Кенджі впевнено вів їх уперед, використовуючи свої знання місцевості.

Через деякий час Тобі зупинився, прислухаючись до оточуючих звуків. Він не чув жодних ознак переслідування, але його обережність не слабшала.

— Здається, ми збили їх зі сліду, — тихо сказав він, звертаючись до Кенджі. — Але не можна розслаблятися.

— Згоден, — відповів Кенджі. — Ми повинні бути готові до будь-якого розвитку подій.

Вони продовжили свій шлях, тепер ще більш уважно стежачи за кожним кроком. Завдяки своїй обережності і знанням місцевості, вони змогли уникнути прямих зіткнень з ворогами, і тепер були впевнені, що зможуть досягти бар'єру без зайвих перешкод.

— Якщо ми зможемо обійти їх і досягти бар'єру, у нас буде шанс захистити скарби і знайти прокляту частину маски, — сказав Тобі, впевнено дивлячись уперед. — Ми майже на місці.

Вони продовжили рух, знаючи, що кожен крок наближає їх до мети. Незважаючи на всі небезпеки, вони були рішучі і готові боротися за свою місію до кінця.

Після довгого шляху вони нарешті підійшли до бар'єру. Тобі зупинився, піднявши руку вгору, щоб привернути увагу групи.

— Почекайте мене тут і озирніться, — тихо сказав він. — Переконайтеся, що за нами ніхто не слідує.

Він ковзнув за кущі, зникнувши з поля зору. Кенджі, Джеки, Рюноске і бойові монахи розмістилися навколо, пильно оглядаючи околиці. Вони слухали кожен шурхіт, намагаючись вловити будь-які ознаки присутності ворогів.

Тобі обережно підійшов до бар'єру, перевіряючи його магічну цілісність. Він витягнув катану і зірковий медальйон, обидва з яких випромінювали тихе світло.

Він поклав руку на бар'єр, відчуваючи його енергію і силу. Привид Тода Хідемічі з'явився поруч, дивлячись на нього.

— Бар'єр цілий, — промовив привид. — Твоя робота добре захистила скарби.

Тобі кивнув, відчуваючи полегшення.

— Дякую, — відповів він. — Але ми повинні бути готові до будь-яких несподіванок.

Він повернувся до групи, яка чекала його сигналу. Кенджі підійшов ближче, його погляд був сповнений тривоги.

— Бар'єр в порядку? — запитав він.

— Так, — відповів Тобі. — Ми можемо пройти, але повинні бути дуже обережні.

Джеки озирнувся навколо, намагаючись переконатися, що за ними дійсно ніхто не слідує.

— Все чисто, — сказав він, повертаючись до Тобі. — Нікого не видно.

Тобі кивнув і зробив глибокий вдих.

— Добре, — сказав він. — Ми пройдемо через бар'єр і продовжимо пошуки. Але пам'ятайте, що ми маємо бути готові до будь-яких несподіванок.

Вони зібралися ближче до Тобі, готуючись пройти через магічний бар'єр. Тобі підняв катану і медальйон, промовляючи слова закляття. Бар'єр засвітився яскравим світлом, відкриваючи прохід.

— Пішли, — сказав Тобі, роблячи перший крок вперед. — Ми майже на місці.

Група пройшла через бар'єр, готуючись до нових викликів і таємниць, які чекали на них у скарбниці генерала Такахасі.

Вони пройшли через бар'єр і опинилися в прихованому проході, схованому від сторонніх очей. Тобі зупинився і озирнувся на групу.

— Запаліть факели, — сказав він.

Кенджі і Рюноске швидко дістали факели і запалили їх, осяваючи темний тунель м'яким світлом. Тобі поглянув на Джеки.

— Тримайся поруч, — сказав він. — Нам доведеться йти близько двох годин цим проходом.

Джеки кивнув, наближаючись до Тобі. Вони рушили вперед, факели освітлювали кам'яні стіни тунелю, створюючи тіні, що грали на їхніх обличчях.

Прохід був вузьким і звивистим, але група рухалася впевнено. Тобі йшов попереду, тримаючи катану наготові. Його очі уважно слідкували за кожним рухом і звуком.