Читати книгу - "Спалена корона, Ярослава Денін "

-І як тобі там жилося? ... - Обережно спитала я.

-Ну ... - замислився хлопець, а потім єхидно посміхнувся подивившись на мене, - ну, а як ти думаєш?

-Мабудь, тобі було самотньо.

-Дуже. Я жив без відповідей на свої питання, з обмеженнями і так, я був один. Так до мене час від часу приходили вчителі і дід, але ... це все. Ані тобі друзів, ані тобі сім'ї, або батьків ...

-Та-а-ак ... А я ще жалілася на своє життя. Я хоч серед людей жила щодня!

-Не думай, що я вдома сидів 24/7. Я виходив на вулицю, їздив на ярмарки і зібрання. Мені просто толком не давали спілкуватися з людьми. З народом. Не давали заводити зв'язки та просто друзів. Я зміг розслабитись тільки в академії ...

-А академії? Ти ж казав, що вчився в замку. З найманими вчителями.

  Я з підозрою подивилась на хлопця. Щось він не домовляє ... 

-Про це я тобі дещо пізніше розмові ... зараз не час.

-До речі, - вирішила я розрядили обстановку, - здається, ми на місці ...

***

  Вітаю, мої любі!

  Хочу вибачитись за те, що досить на довгий час зникла і не прописувала історію. Почалась літня сесія, яка займає більшу частину мого повсякденного життя. Як вам продовження? Як думаєте, що чекає Аїду на горі? Чи знайде вона ті відповіді, що шукає? 

  Вже в наступній главі ... :)