Читати книгу - "Чортівка на виданні, Крістіна Логоша"

— Третя фіналістка — Амалія Россі, четверта — Сардинія де В'єр. І п'ята по порядку, але не за значенням…

Я з усього маху заліпила відьмаку ляпас, намагаючись повернути його своє тіло.

— П'ята фіналістка... — повторив Брієр, явно відчувши силу удару.

Я трясла його за піджак, роблячи все, щоб він замовк. І він затих, не називаючи імені.

— …Терміново викличте лікаря, дамі погано!

Він звів брови, незадоволений розвитком ситуації. Не знаю, що там робив Даніель, але мені захотілося поцілувати брата. Він викроїв для мене кілька дорогоцінних секунд. Заклинання підміни одне з класичних у чарівній практиці. Щоб звільнитися від чужої свідомості, потрібно добре струсити тіло загарбника.

Ще одна ляпас — нехай це не допомагає, але доставляємо мені безліч задоволення! Брієр лише нервово смикнув головою, але залишався у тілі принца.

— …Отже, остання увійшла до п'ятірки обраних… — мій поцілунок став перешкодою, яку змусив Себастьяна замовкнути.

Я проникла до його рота, ніжно сплітаючись з ним язиками. З кожною миттю він ставав більш чуйним, обережно обхопив мою талію. І вже сам цілував мене, насолоджуючись нашою близькістю. Пожадливість, що захопила його, тривала недовго.

— Мізріель? — відштовхнувши мене, спробував збагнути, що відбувається і як я опинилась тут.

Хотіла йому відповісти, але із зали долинули оглушливі оплески. Оплески моєї перемоги!

— Мізріель… — промовив з натиском.

В запалу пристрасті Брієр забув, що не до кінця відпустив Монті, і моє випадково назване ім'я, прийняте за останню півфіналістку.

— Так, Себастьяне Брієре, ви мені щось хочете сказати? — я відступила до дверей, побоюючись повертатися до нього спиною не так через те, що знову проскочила у відбір, як через поцілунок, що розбудив голодного звіра.

— Ох і шельма ти, Мізрієлю… — він посміхнувся.

Повільно наблизився до мене і хотів обійняти, але в останній момент я встигла втекти за дверима. І одразу натрапила на двох знайомих леді.

— Вітаю з виходом у новий етап відбору, міледі де В'єр, — звернулася до мене одна з них.

Схвильований Себастьян вискочив з дверей, але, несподівано наткнувшись на сторонніх, миттєво напустив на себе спокій, поправив піджак і, чемно вклонившись, пішов коридором на самоті.

— Дякую за привітання, — відповіла дамі, дивлячись йому в слід.