Читати книгу - "За гранню, Анна Несторова"

— Ваша Величносте, — голос улесливий, скрипучий, — пора змінювати пов’язки, турбуватись за рани.

Ріваль підійшов ближче, взяв молодицю за підборіддя.

— Я зайду в лабораторію пізніше, — змусив її заглянути їй у вічі, — старайся, Вісенно, старайся у твоїх руках не тільки доля моя, а й твоєї сім’ї.

Вона нічого не відповіла лиш потупила погляд, не витримавши зорового контакту.

«Та… — подумав Ріваль. — То тобі не Хаврен, то слабка травинка, що під вітром поламається».

Серед незаміжніх аристократок ходила мода вивчати трави, заварювати їх. Чомусь його піддані вважали: це змусить Його Величність звернути увагу на них. Ріваль плескав у долоні та потішався з нерозумних. Хто сказав, що він вдруге проміняє шарнійську принцесу на когось іншого?