Читати книгу - "Хрещений Батько"

п’ятирічному хлопчині, інакше дон не пишався б ним.

— Забудьмо, Джоні, — промовив Хейген. Його збентежила глибина розпачу Джоні, збентежив здогад, що той розпач міг бути продиктований острахом, що він, Хейген, може навернути дона проти Фонтане. Але ж ніхто й ні за які і не зміг би скерувати дона проти когось на свій вибір, прихильність до людей не залежала ні від кого.

— Не так-то все й кепсько виглядає, — пояснив він Джоні. — Дон каже, що може знешкодити всі Вольцові підступи проти тебе. І що ти майже напевне матимеш премію. Він вважає, що це не вирішення твоїх проблем, і хоче знати, чи вистачить у тебе кебети й снаги, щоб стати самостійним кінопродюсером і робити фільми від початку й кіпця.

— Яким таким робом він збирається присудити мені премію? — недовірливо перепитав Джоні.

— А чому це ти так легко береш на віру, що Вольц може вирвати премію, а твій Хрещений не зможе? — в свою чергу різко запитав його Хейген. — Оскільки нам потрібна твоя віра в другу частину нашої справи, я розповім тобі дещо. Твій Хрещений незрівнянно впливовіший за Джека Вольца. До того ж він має значно більше впливу в найважливіших місцях. Як він може визначити присудження премій? Він контролює людей, які контролюють, усі профспілки в кінопромисловості, всіх або майже всіх людей, які голосуватимуть. Звісно, ти маєш бути талантом і за своїми особистими якостями мати право на участь у конкурсі. І ще одне — у твого Хрещеного Батька у голові більше олії, ніж у Джека Вольца. Він не перестріне цих людей, не приставить їм пістолета до голови і не скаже: «Голосуйте за Джоні Фонтане або ж вас звільнять з роботи». Ні, він не вдається до сили, якщо це не спрацьовує чи викличе надто великий переполох. Він примусить цих людей проголосувати за тебе, бо вони самі захочуть того. Але вони не захочуть, якщо він не подбає. Повір мені на слово, він здобуде для тебе премію. А от якщо він не натисне, то ти її тільки й бачитимеш.

— Добре, — сказав Джоні, — я вірю тобі, а в мене є і снага, й кебета, щоб бути продюсером, але чортма грошей. Жоден банк не дасть мені кредиту. Виробництво ж кінокартини потребує мільйонів і мільйонів.

— Коли отримаєш премію, — сухо докинув Хейген, — наймись підготовкою виробництва трьох власних фільмів. Збери кращих людей в цій справі — найкращий технічний персонал, найвідоміших кінозірок — усіх, кого тобі треба. Заплануй від трьох до п'яти фільмів.

— Ти з глузду зсунувся, — відповів Джоні, — така купа фірм пожере до двадцяти мільйонів доларів.

— Коли тобі треба будуть гроші, — вів далі Хейген, зв'яжися зі мною. Я дам тобі назву банку тут, у Каліфорнії, до якого ти звернешся за позичкою. Не турбуйся, вони стало фінансують кінофільми. Просто попроси позичку, я це робиться завжди, подай необхідні документи на обґрунтування свого прохання, як це знову ж таки завжди робиться між діловими людьми. Вони пристануть на твою пропозицію. Але насамперед тобі треба буде зустрітися зі мною і повідомити мене про суму і про плани. Домовились?

Запала тривала тиша, Джоні мовчав. Зрештою він запитав:

— А що ще?

— Ти хочеш сказати, — посміхнувся Хейген, — чи повинен ти чимось віддячити за позику в двадцять мільйонів доларів? Авжеж мусиш. — Він почекав, чи не докине Джон ні якесь слово. — Але від тебе не вимагається нічого такого чого б ти не зробив і без того, якщо б дон попросив про це.

— Якщо це щось серйозне, я хочу, щоб дон сам сказав мені, зрозумів? Я не хочу, щоб це передавалося через тебе чи через Сонні.

Хейген здивувався його кмітливості. Що не кажіть, а в кебеті Джоні не відмовиш. У Джоні стало здорового глузду збагнути, що дон надто любив його і був доста меткий, щоб наражати на небезпеку по-дурному, в той час як від Сонні можна всього сподіватися. Він відповів:

— Я хочу запевнити, що Хрещений суворо наказав мені і Сонні не вплутувати тебе ні в які справи, які могли б підмочити твою репутацію в разі нашої помилки. А сам він не втне такого й поготів. Запевняю тебе, будь-яку послугу, яку б він захотів отримати від тебе, ти сам запропонуєш йому ще до того, як Хрещений висловить своє прохання. Згода?

— Згода, — посміхнувшись, відповів Джоні.

— До того ж він впевнений в тобі, — говорив далі Хейген. — Він гадає, що тобі розуму не позичати, отже, розраховує, що банк, тобто він сам, заробить на цьому капіталовкладенні. Отже, це справді ділова угода, завжди пам'ятай про це. Не розкидайся грішми. Можливо, ти й найулюбленіший його хрещеник, але двадцять мільйонів — це добряча купа доларів, йому доведеться викластися, щоб ти отримав таку суму.

— Перекажи йому, хай не хвилюється, — сказав Джоні. — Коли таке, як Джек Вольц, змогло стати великим кіногенієм, тоді хто-небудь зможе.

— Твій Хрещений теж такої думки, — докинув Хейген. Можеш сказати, щоб мене відвезли в аеропорт? Я вже розповів тобі все, що мав розповісти. Коли укладатимеш контракт, винайми собі адвоката, мені не до цього. Але я хотів би бачити все ще до твого підпису, якщо не заперечуєш. Також ти ніколи не матимеш ніякої мороки з профспілками. Це зменшить твої виробничі витрати, отож якщо твоя бухгалтерія накине певну суму по цій статті — не бери її до уваги.

— Чи маю я заручатися твоєю згодою на все інше — сценарії, артисти тощо? — обережно запитав Джоні. Хейген заперечно схитнув головою.

— Ні, — сказав він, — можливо, дон з чимось не погодиться, але тоді він скаже це безпосередньо тобі самому. Хоча я не уявляю собі, що б могло викликати його заперечення. Кіно його не цікавить ні з якого боку. Та ще ж він принципово не любить втручатися, я кажу, бо знаю з власного досвіду.

— Добре, — мовив Джоні. — Я сам підвезу тебе до аеропорту. Подякуй Хрещеному від мене. Я б і сам подзвонив йому, але ж він ніколи не підходить до телефону. До речі, чого це він?

Хейген зачудовано зітнув плечима.