Читати книгу - "Тур за коханням. Частина перша, Оксана Мрійченко"

Ксюша сфотографувала всі вільні номери за кілька годин і прийшла до кабінету Матвія. Поклавши фотоапарат на стіл, вона підійшла до вікна і відчинила його. Зробивши глибокий вдих, дівчина наповнила легені гарячим солоним повітрям і зосередила погляд на темно-синьому морі, що розкинулося просто перед нею. На календарі вже середина липня і половина відрядження позаду. Ксюша досі не мала жодного уявлення про те, що буде потім. Два дні тому Матвій сказав, що нікуди її не відпустить. Відтоді вони не зачіпали цю тему. Ксюша не розуміла, яким чином продовжаться ці стосунки. Але бачила, що Матвій дійсно не збирається їх припиняти. А сьогодні він ще й назвав її своєю дівчиною в присутності Марго…

До обіду залишалося близько години. Ксюша повернулася до столу і подумала, що ще встигне піти на територію готелю та сфотографувати пляж. Думки дівчини були перервані тихим стуком у двері, а вже в наступну мить вони відчинилися і на порозі з’явилася Марго. В руках вона тримала тацю з двома склянками лимонаду.

— Не завадила? — з посмішкою запитала головна адміністраторка, зупинившись на порозі кабінету. — Світлана сказала, що ти закінчила фотографувати номери. Як щодо холодного лимонаду?

— Я планувала йти фотографувати локації на території готелю.

— А ми цей лимонад швиденько вип’ємо! — Марго незворушно увійшла в кабінет, поставивши тацю на стіл. — Така спека! Охолодитися не завадить.

— Ну добре! — здалася Ксюша, перевівши погляд на тацю. — Яка з цих склянок моя?

— Бери будь-яку. Вони однакові.

Ксюша взяла склянку з холодним лимонадом, в якому плавали листочки м’яти, скибочки лайму і прозорі кубики льоду та опустилася в зручне крісло Матвія. Марго взяла іншу склянку та скуштувала свій напій. У Ксюші одразу відлягло від серця. Навряд чи Діана та Марго наважаться її отруїти, але… Хто ж знає цих подружок? Ксюша теж скуштувала свій лимонад, який виявився на диво смачним і раптом помітила, що Марго досі стоїть.

— Ох, пробач… — промовила до неї Ксюша. — Сідай, будь ласка!

— Дякую! — Марго опустилась на стілець навпроти столу, зробивши ще один ковток зі своєї склянки. — Як тобі лимонад?

— Дуже смачний. Дякую!

— Це наш бармен Тимофій таку смакоту робить! Я подумала, що тобі буде приємно випити чогось холодного. Заодно можемо й поспілкуватися трохи.

Ксюша подумала, що нормального спілкування у них з Марго точно не вийде. Сині очі головної адміністраторки здавалися непрозорим дзеркалом, ховаючи всі думки. А ще Ксюші було неприємно навіть просто бути поруч із нею. Може це упереджене ставлення. А може Марго лише прикидається білою та пухнастою, переслідуючи якусь власну мету.

— Як тобі Одеса? — спитала головна адміністраторка після короткої паузи.

— Дуже гарне місто.

— За рідними не сумуєш?

— Трохи, але ми майже щодня спілкуємось телефоном.

— Спілкування на відстані це зовсім не те, — сині очі Марго хитро примружилися. — Набагато приємніше бути поруч з близькою людиною. А в кохання на відстані я взагалі не вірю. А ти?

— Я теж, — Ксюша чудово зрозуміла натяк, проте намагалася залишатися незворушною. — Але я вірю, що чоловік і жінка, які справді кохають одне одного завжди знайдуть спосіб здолати цю відстань та бути разом.

— Ох, якби ж все було так легко! — Марго награно зітхнула, а на її губах з’явилася дивна усмішка. — А якщо у кожного з них своє життя в рідному місті? Робота та бізнес, друзі та рідні. Чи якісь… незавершені справи.

Серце Ксюші неприємно стиснулося в грудях від цих слів, а тіло знову пройнялося дивним тривожним передчуттям небезпеки. Марго промовила це так, наче знала щось про... Ні, звідки їй знати про Єгора? Пальці дівчини почали трохи тремтіти, а під пильним поглядом головної адміністраторки стало зовсім некомфортно. Намагаючись опанувати себе, Ксюша поспіхом піднесла до губ склянку з лимонадом, зробивши ковток прохолодного напою. Одразу стало легше, але руки продовжували трохи тремтіти, а холодна тривога не зникала.

— Фух, після склянки холодненького аж легше стало! — Марго широко посміхнулася та підвелася на ноги. — Не буду тобі заважати, Ксюш! Піду працювати! Якщо щось треба, звертайся!

Забравши тацю зі своєю порожньою склянкою, головна адміністраторка вийшла з кабінету та причинила за собою двері. Ксюша поставила свою склянку з лимонадом на стіл і важко перевела подих, намагаючись заспокоїти сполохане серцебиття. Віка недарма просила її бути обережною. Марго дійсно може якось помститися за ображену подругу. Ксюша втомлено відкинулася на спинку зручного крісла і пообіцяла собі ще суворіше тримати дистанцію з головною адміністраторкою «Sky».