Читати книгу - "Дитина для голови мафії, Anitvela Ki"

А я не витримала, розвернулась і побігла на вихід із дому, геть. Геть від нього, якнайдалі! Почула я окрик Ігоря, але продовжила бігти, витираючи сльози, що поточним струмком.

— Кейт, почекай, ти не так зрозуміла! — кричав він.

— Кейт, стій! Зараз же! — від рику Метью, я мимоволі прискорила біг.

— Стій, кому сказав! — він розривався від люті, а я тікала, боягузливо підібгавши хвіст.
Думка на краю свідомості, що мені не варто так тікати, промайнула в голові. І відразу померкла, за ще одним криком коханого.

Я вибігла за ворота, мало не впавши.

— Ще трохи, забігти за ріг, піднятися сходами і я залишуся сама! — билося в голові.

— Стій, дурепа! — кричить мені ззаду Метью.

Зупинятися я не збираюся, як раптом чую звуки пострілів. Застигла. Остовпіла. Розгорнулася. Встигла побачити Гелендваген і перевести погляд на Метью. Лежить землі, у неприродній позі. Ноги самі зриваються до нього. До людини, від якої бігла шість років тому. І якого досі люблю.
 

— Ні, не смій вмирати! — кричу я йому й плачу.

— Не залишай мене, не залишай нас із Майєю! — у серцях кричу, а він закриває повіки.
___________________________________________________________________

Чи виживе Метью?

Дякую за прочитання)))