BooksUkraine.com » Сучасний любовний роман » В моїх думках , Ясміна Лав 📚 - Українською

Читати книгу - "В моїх думках , Ясміна Лав"

87
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "В моїх думках" автора Ясміна Лав. Жанр книги: Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 57 58 59 ... 103
Перейти на сторінку:

Та зрозумівши, що про моє існування забули, я сідаю на вільне місце за столом і беруся за свій обід.

Через якийсь час Ніка починає розмову про день народження, в яку всі гуртом вливаються. Виявляється, вже планується вечірка, навіть я кажу декілька думок. Як не дивно, сьогодні мені комфортно знаходитися у цій компанії, а моментами навіть весело.

Коли закінчуються пари, я швидко виходжу з університету і йду до воріт. Хочу сісти в салон машини та почекати Ніку, яка прощається у холі з Андрієм, але доводиться скорегувати свої плани, оскільки до воріт  під'їхав Hummer.

Блін, не встигла.

Я зупиняюся посеред двору і відчуваю, як мене свердлять наскрізь очі Давида. Хочеться тікати, але я пересилила себе. Це буде виглядати смішно.

Тому просто відходжу вбік і дивлюся на двері, з яких має вийти Ніка. Дякувати богу, дівчина з'являється через кілька хвилин, і я видихаю. Тепер можна і до машини піти.

— Я думала, що ти в автомобілі будеш чекати, — підбігаючи, промовляє вона.

— Вирішила подихати повітрям.

— Ходімо швидше. Нарешті я покатаюся з особистим водієм, — зі сміхом ми йдемо до воріт.

Проходячи повз машину Давида, я одразу опускаю очі. Ніка весь час щось говорить, але я зовсім не чую слів. 

Тіло тремтить.

— Сашо, — чую голос Давида позаду.

Я зупиняюся і навіть перестаю дихати.

Ніка замовкає, переводить погляд на чоловіка, а тоді на мене.

Повернувши голову, наші погляди перетинаються — і всередині розливається таке тепло. Я наче відчула ніжні, пристрасні обійми чоловіка. 

Я за ним сумувала...

— Можна тебе на хвилинку? — не відводячи погляду, питає Давид.

І ноги самі несуть до нього.Я зупиняюся за кілька кроків, хоча так хотіла бути ближче... І наче розуміючи це, Давид робить два кроки вперед.

Нависаючи наді мною, він з шумом вдихає повітря. А я прикриваю очі від запаху його парфумів.

— Ти не відповідаєш на дзвінки, — зовсім тихо, щоб чули тільки ми, говорить чоловік.

— Телефон забула вдома, — пошепки відповідаю я.

— Я просив поговорити зі мною. Ти повинна почути правду.

— Я почула.

Змусивши себе підняти голову, я дивлюся у його здивовані очі.

 Так, він не очікував такого.

— Що вона тобі розказала?

— Все.

Я відповідаю спокійно. І бачу, як напружився він. 

Що це означало — я не знаю. Та через секунду з машини Давида виглядає Ярослав, і в мене з'являється момент, щоб зникнути, яким я одразу скористалася.

***

— Може, розповіси? — питає Ніка, помішуючи капучино, яке нам щойно принесла молода офіціантка.

Перед походом по магазинах ми вирішили зайти в маленький ресторанчик, який знаходиться у торговому центрі.

Ще в автомобілі я бачила очі Ніки — вона свердлила мене поглядом. І було цілком зрозуміло, що саме вона спитає.

— Нема чого розповідати — зробивши ковток гарячого напою, відповідаю я.

— Отже, це він? Той самий?

У відповідь я киваю.

— Блін, капець. Це ж сам Давид Кремньов. І ти з ним зустрічаєшся! — мало не стрибаючи на стільці, говорить Ніка.

— Ми не зустрічаємося.

— А що ж це було щойно?

— Просто розмова.

— Нічого не розумію. Ти через нього розійшлася з Ярославом, правильно?

— Не зовсім. З Ярославом я розійшлася, бо так було правильно.

— І тому що закохалася у Давида, — наполягає Ніка.

— Так.

— Але ви не зустрічаєтеся, правильно?

— Так.

— Біля універу ви просто розмовляли, так?

— Саме так.

— Ти вмієш розповідати, як нормальна дівчина? Ну, там з подробицями, емоціями, — жестикулюючи, промовляє Ніка.

Я видихаю, зазираючи в чашку і піднімаю очі на дівчину навпроти.

— Я закохалася. З першого погляду... Думала, що він також щось відчуває. Принаймні, мені так здавалося.

— На мій погляд, він навіть дуже відчуває, — промовляє вона, піднявши брову.

— Вчора я дещо дізналася. І це змінило все.

— Змінило твоє ставлення до нього?

— Розплющило мені очі на наші, так би мовити, стосунки.

— Ти говориш загадками, — усміхається Ніка і підносить до губ чашку.

— Його колишня дівчина розповіла цікаву історію їхнього кохання.

Очі Ніки мало на лоба не лізуть.

— Нічого собі. Ви так далеко зайшли? Ти вже з колишніми знайомишся? — дівчина навіть напій вбік відставляє.

1 ... 57 58 59 ... 103
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В моїх думках , Ясміна Лав», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "В моїх думках , Ясміна Лав"