Читати книгу - "Подорожі Тобі Елліса, Arachne "

— Це дуже гарна зброя, — зауважив він.

— Будьте обережні, — попередила Акоя. — Ці кинджали не тільки гострі, але й мають магічні властивості. Використовуйте їх розумно.

Тобі оглянув свою групу і знову подивився на Акою.

— Дякую за допомогу. Ми готові продовжити наш шлях.

Акоя кивнула і зробила крок назад, дозволяючи їм рухатися вперед.

— Ідіть за вакидзасі, — сказала вона. — Він проведе вас до проклятої частини маски.

Група рушила вперед, слідуючи за Тобі, який тримав вакидзасі. Їх шлях був освітлений світлом факелів, і кожен крок наближав їх до розгадки таємниці маски Мэнгу.

Привид Тода Хідемічі поклонився Акої і пішов слідом за Тобі. Джеки намагався триматися подалі від привида, бо той був надто страшний. Привид носив на собі призрачну маску — ту саму другу частину маски Мэнгу.

Маска на привиді Тода Хідемічі була воістину лякаючою. Вона мала зловісні обриси і була зроблена з темного металу, який мерехтів примарним світлом. Верхня частина маски була прикрашена рогами, що підносилися вгору, надаючи їй демоничного вигляду. Очі маски світилися червоним світлом, створюючи відчуття, що вони пронизують до самої душі. Ніс маски був довгим і кривим, а рот — широким, з гострими іклами, що виглядали, як у чудовиська.

Вздовж щелепи маски тягнулися страхітливі вирізи, які, здавалося, могли випускати з себе примарний туман. Маска була інкрустована давніми рунами, які переливалися темним фіолетовим сяйвом, надаючи їй ще більш зловісного вигляду. Ці руни, за легендами, тримали в собі потужні прокляття, які могли накликати на ворогів невимовні страждання.

Тода Хідемічі, носячи цю маску, виглядав ще більш страхітливо, його привидний образ доповнювався потужною аурою темряви, що виходила від маски. Джеки відчував, як холод пробирає його тіло, коли дивився на цей привидний образ. Незважаючи на страх, він розумів, що ця маска — ключ до розгадки їхньої місії.

Джеки шепотом запитав дядька:

— Це та сама маска, яку ми повинні знайти?

Тобі поглянув на призрачну маску на обличчі Тода Хідемічі і кивнув:

— Так, це вона. Це проклята частина маски Мэнгу. Вона містить силу, яку нам потрібно нейтралізувати, щоб завершити нашу місію.

Джеки похитав головою, намагаючись усвідомити вагу цієї інформації.

— Але як ми зможемо зняти її з привида? — запитав він.

Тобі задумався на мить, дивлячись на привида Тода Хідемічі, який мовчки стояв поруч.

— Нам потрібно зрозуміти, чому Тода Хідемічі став привидом і яку таємницю він ховає. Можливо, тільки розгадавши цю загадку, ми зможемо звільнити його і зняти маску, — відповів він.

Привид Тода Хідемічі, почувши їх розмову, підійшов ближче.

— Моя душа не зможе знайти спокій, поки маска не буде об'єднана і прокляття не буде знято, — сказав він тихим, але твердим голосом. — Ви повинні довести справу до кінця, щоб звільнити мене і мою родину від цього тягаря.

Тобі кивнув, усвідомлюючи всю відповідальність, яка лежить на їхніх плечах.

— Ми зробимо все можливе, щоб завершити цю місію, — сказав він. — І знайдемо спосіб зняти маску, щоб звільнити тебе.

Джеки відчув, як його страх поступово перетворюється на рішучість. Вони продовжили свій шлях, знаючи, що перед ними стоїть складне завдання, але також маючи впевненість у своїх силах і підтримку одне одного.

Вони йшли по проходу, тихо перегукуючись. Впереді з'явився слабкий світ.

— Ми вже підходимо до виходу, — сказав Тобі. — Впереді бар'єр, будьте обережні.

Джеки напружено придивлявся до темряви перед ними, намагаючись розгледіти будь-які ознаки небезпеки.

— Що це за бар'єр? — запитав він пошепки.

— Це магічний бар'єр, який захищає сокровищницю, — пояснив Тобі. — Він створений для того, щоб тільки справжні хранителі могли пройти. Інші ж будуть відкинуті або знищені.

Кенджі кивнув, підтверджуючи слова Тобі:

— Бар'єр дуже старий і потужний. Потрібно бути дуже обережними.

Привид Тода Хідемічі зупинився поруч з ними, його очі горіли яскравим червоним світлом.

— Я відчуваю силу бар'єра, — сказав він. — Він зможе впустити лише тих, хто має чисті наміри.

Тобі підняв руку, сигналізуючи всім зупинитися. Він обережно підійшов до бар'єра, тримаючи в руках медальйон і вакидзасі.

— Тримайтеся позаду мене, — сказав він. — Я спробую активувати бар'єр і перевірити, чи зможемо ми пройти.

Тобі обережно приклав медальйон до невидимої стіни бар'єра. Сяйво медальйона посилилося, і бар'єр почав мерехтіти. Відчинився вузький прохід, крізь який можна було побачити іншу сторону.

— Ми можемо пройти, — сказав Тобі, озираючись на своїх супутників. — Але робіть це обережно. Будь-яка неправильна дія може закрити бар'єр і відрізати нас.

Вони по одному пройшли через прохід, відчуваючи, як сила бар'єра тремтить навколо них. Нарешті, всі були на іншій стороні.

— Ми зробили це, — сказав Джеки, зітхнувши з полегшенням.

— Це тільки початок, — відповів Тобі. — Попереду нас чекає ще багато випробувань. Будьте готові.

Тобі оглянувся навколо. Перед ним простягалася рівнина.

— Це ще один прохід, — задумливо сказав він, похитуючи головою. — Скільки ж їх всього?

Він вирішив оглянутися ще раз, щоб переконатися, що за ними ніхто не стежить.

— Ладно, оглянемося, — сказав він рішуче. — Нам все ж треба дізнатися, хто були ті воїни.

Кенджі і Джеки уважно оглядалися, шукаючи будь-які ознаки присутності ворогів. Привид Тода Хідемічі стояв неподалік, його очі світилися червоним, як вартовий.

— Думаєш, вони ще тут? — запитав Джеки, тримаючи танто в готовності.

— Не знаю, — відповів Тобі. — Але краще бути готовими до всього. 

Кенджі кивнув і озирнувся.

— Можливо, нам варто зробити привал і обдумати наші наступні кроки, — запропонував він. — Це місце здається безпечним для тимчасової зупинки.

— Так, — погодився Тобі. — Нам також треба зрозуміти, хто були ті воїни і чого вони хотіли. Можливо, вони не просто шукають скарби, а щось більше.