Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

Основними науковими центрами, які досліджують правові, криміналістичні і психологічні проблеми правопорушника та злочинця є Інститут держави і права НАН України (О. Костенко, І. Лановенко, Ф. Лопушанський, О. Свєтлов), Академія правових наук України (А. Закалюк, О. Тацій), Українська академія внутрішніх справ (М. Костицький, В. Лихолоб, І. Синьов, І. Козаченко), Київський національний університет ім. Т Г. Шевченка (В. Бахін, В. Гончаренко, В. Лисиченко, Н. Клименко, А. Фокіна, В. Циркаль), Українська національна юридична академія (В. Коновалова, З. Митрохіна, М. Салтевський, Ю. Грошевий), Львівський університет (В. Нор, В. Куліков, Г. Саг), Університет внутрішніх справ (В. Гаєнко), Київській науково-дослідний інститут судових експертиз (М. Сегай, В. Стринжа, В. Палій). Психологію важковиховуваних підлітків досліджують в інститутах психології та дефектології АПН України. Крім того, в Україні діє мережа наукових і практичних установ, які виконують психологічну експертизу за завданням правоохоронних органів. Це Інститут психіатрії (спеціальне відділення), система обласних психіатричних лікарень і диспансерів, інститути судових експертиз.

Сьогодні ціла плеяда відомих учених-криміналістів займаються дослідженням конкретних криміналістичних проблем особистості. Найвагоміших результатів наукових пошуків досягнуто в галузі криміналістичного дослідження матеріальних слідів злочину (М. Салтевський, В. Лисиченко), діагностики ідеальних відображень — слідів пам’яті людини (К. Іванов-Муромський, Є. Носенко, К. Кузьміна, В. Коробейніков, О. Лук’янова, В. Гончаренко, В. Коновалова, М. Костицький, М. Салтевський), криміналістичної антропології (Ю. Дуб’ягін, М. Костицький, В. Коновалова), комп’ютерної психофізіологічної діагностики людини, (П. Біленчук, К. Кузьміна, В. Коробейніков, О. Лук’янова, Т. Семик), вивчення потреб слідчої практики (В. Бахін, В. Кузьмічов, О. Садченко, М. Карпов, А. Іщенко), соціолінгвістичного дослідження почерку (В. Лисиченко), судової акустики (М. Вертузаєв, Л. Громовенко, Ю. Жаріков, Є. Носенко, Г. Рамішвілі, М. Салтевський, Г. Чикоїдзе,), криміналістичної одорології (М. Салтевський, В. Сало, М. Сегай, Н. Клименко), систематизації, формалізації і алгоритмізації криміналістичної науки і слідчої практики (В. Бахін, А. Іщенко, В. Кузьмічов, В. Лисиченко, О. Садченко, М. Карпов), науково-методичних досліджень криміналістичної науки (узагальнення, систематизації й аналізу дисертаційних досліджень) (В. Бахін, Є. Вікторова, А. Іщенко, М. Карпов), криміналістичного документування (М. Бойко, В. Лисиченко, З. Гулкевич, М. Курко, О. Михайленко), інформатизації, моделювання, алгоритмізації і програмування розслідування (Л. Громовенко, В. Лисиченко, С. Цвєтков).

Характерною особливістю цих досліджень є те, що вони, як правило, були зумовлені потребами практики і тому відразу ж знаходили широке застосування при вирішенні реальних завдань.

Аналіз виконаних досліджень, узагальнення та систематизація досвіду практики, результати особистих експериментальних і конструкторських пошуків створюють відповідні передумови для визначення таких трьох основних напрямів експериментальних досліджень з використанням окремих видів методів, науково-технічних засобів та інформаційних технологій встановлення відомостей про факти, що характеризують особу обвинуваченого:

• розробка багатокритеріальної автоматизованої системи всебічного дослідження людини (БАСВДЛ);

• питання розробки і використання інформаційних технологій для оцінювання функціонального стану людини при її взаємодії з навколишнім середовищем;

• створення сучасних технологій здійснення наукомістких криміналістичних досліджень проблем людини.

Розглянемо ці напрями детальніше.

1. Розробка багатокритеріальної автоматизованої системи всебічного дослідження людини.

З метою реалізації на практиці новітніх технологій розпочато розробку автоматизованої системи всебічного дослідження людини. Однією з них є психофізіологічна методика для виявлення особливостей основних характеристик центральної, вегетативної нервової системи, уваги, пам’яті, мислення, темпераменту і характерологічних ознак обвинуваченого. Іншими словами, спробували розробити варіант повністю автоматизованої системи, яка дає можливість досліджувати та інтерпретувати профіль особи. Цю систему назвали БАСВДЛ — багатокритеріальна автоматизована система для всебічного дослідження людини.

В основу БАСВДЛ покладено адаптований варіант міннесотського багатопрофільного тесту (ММРІ), створеного у 1941-1947 рр. американськими вченими. В нашій країні він застосовується з 1967 р. При створенні адекватного тесту українською мовою було виконано досить велику й відповідальну роботу, пов’язану не стільки з вирішенням лінгвістичних проблем, скільки з підбором рівноцінних питань стосовно способу життя, соціальних і культурних цінностей. В Україні найвідомішими є варіанти, адаптовані М. Мірошниковим, Ф. Березіним (1967, 1976) та Л. Собчик (1971, 1978).

У відділі нейробіоніки Інституту кібернетики ім. М. В. Глушкова НАН України розроблено серію психоаналізаторів (біотехнічних комплексів), евристичних програм, методів моделювання діяльності людини (К. Іванов-Муромський, К. Кузьміна, О. Лук’янова, В. Коробейніков), які в процесі здійснення експериментів довели їх цілковиту придатність для потреб і завдань практики (навчальної, наукової та промислової).

Особа, яка підлягає дослідженню, виконує нескладні тестові завдання за спеціально розробленою інструкцією, а її дії фіксуються біотехнічним комплексом і розшифровуються на ЕОМ з допомогою спеціально розробленої програми. Отримана інформація видається у вигляді “паспорта” психофізіологічних ознак людини. Інтерпретація результатів, отриманих з допомогою методу ММРІ — БАСВДЛ, у теоретичному плані пов’язана з багатостороннім цілісним підходом до вивчення особи і охоплює три її рівні.

Перший рівень відображає природжені особливості, які визначають темп психічної активності, силу і активність психічних процесів та інші параметри, що мають стосунок до темпераменту. Другий рівень відображає сукупність стійких ознак, що сформувалися в процесі накопичення індивідуального досвіду і виявляються у вигляді автоматизованих компенсаторних і адаптивних механізмів у свідомій діяльності індивіда в процесі спілкування з навколишнім середовищем, в його самооцінці й оцінці інших людей, які з ними спілкуються. Цей рівень найближчий до того, що називають характером людини. Третій рівень стосується соціальної спрямованості особи, ієрархії цінностей індивіда, його ставлення до моралі і суспільно корисної діяльності.

Метод ММРІ — БАСВДЛ виявляє також певні особливості інтелектуальної сфери (ригідність, нахил до абстрагування, конкретність тощо), а також можливість контролю емоцій з боку інтелекту.

Опитний лист методу ММРІ складається з 550 тверджень, на які досліджуваний повинен відповісти “правильно”, “неправильно”, “не знаю”. Результати опитування фіксуються на спеціальному профільному бланку у вигляді профілю особи, що являє собою графічне зображення відношення між кількісними показниками базових шкал, які відображають ступінь їх вираження у конкретного індивіда, а також ступінь певних тенденцій, що змальовують у сукупності структуру його особистих здібностей, тип реакції і особливості стану.

Розпізнання (діагностика, дослідження, прогнозування) профілю з метою отримання соціопсихофізіологічного портрета особи починається з оціночних шкал (Л-неправди, Ф-надійності, К-корекції), які дають можливість оцінити ставлення досліджуваного до тестування й вірогідність отриманих результатів.

Подальша інтерпретація профілю здійснюється за базисними шкалами (1 — надконтролю, 2 — депресії, 3 — емоційної лабільності, 4 — імпульсивності, 5 — мужності, жіночності, 6 — ригідності, 7 — тривоги, 8 — індивідуальності, 9 — оптимізму й активності, 0 — екстраінтроверсії). При цьому психофізіологічний профіль особи потрібно