Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

— Розслабся, — вимагає Кирило. — Довірся мені.

— Ти хочеш… так?

— Хочу спробувати.

— У тебе не було анального сексу?

— Його не було в тебе, і я думаю, тобі сподобається.

Кирило мене заговорює, і я розслабляюся, чим він негайно користується — вводить у мене один палець. Мені зовсім не боляче, трохи дискомфортно й зовсім незвично.

— Ми припинимо, якщо ти захочеш, — обіцяє Кирило і проштовхує другий палець.

— Господи, — видихаю я.

Легкий дискомфорт минає, коли Кирило накриває клітор рукою. Водить по ньому круговими рухами, і я гублюсь. Просто не розумію, що далі відбувається. Відчуваю, як пальці Кирила лише на мить залишають попку, а потім повертаються, розмазуючи щось прохолодне навколо ануса. Я більше не стискаюсь. Мені так добре, як ніколи раніше. Його пальці там, всередині, й зовні. Соромно зізнатися, але мені подобається. Це брудно, порочно і, мабуть, неприродно, але я не можу про це думати.

Я чую шелест фольги крізь туман у голові. Не надаю цьому значення й розумію, що щось не так, лише коли Кирило проштовхує голівку між сідниць. Я відразу закриваюся, стискаюся. Швидше, інстинктивно, від страху, тому що мені, як і раніше, не боляче.

— Розслабся, Кіро… це приємно, але ти мусиш мене впустити. Чуєш?

Я починаю дихати. Намагаюся розслабитися. Кирило вводить пальці в промежину, цілує моє плече й шепоче:

— Дозволь мені. Якщо щось не сподобається — я зупинюся, обіцяю.

Його голос діє на мене заспокійливо. Я зосереджуюсь на його пальцях, які кружляють на кліторі. Відчуваю, звісно, як член входить усе глибше і глибше, занурюється з кожним сантиметром усе далі. Мене наче розпирає зсередини. Я не знаю, як витримаю це, але не відштовхую Кирила. Довіряюсь. Впевнена, він знає, що робить. Розуміє, як треба.

Коли його член поринає повністю, Кирило завмирає, а потім починає рухи. Плавні, м’які, ледь помітні, але я їх відчуваю. Стискаю в руках покривало, тому що ці відчуття не переказати. Вони накривають мене з головою. Я більше не усвідомлюю те, що відбувається. Штовхаюся Кирилу назустріч і шепочу слова благання, не усвідомлюючи, чого саме хочу.

Кирило посилює рухи пальців, пестить мій клітор, перебирає подушечками по ньому, натискає. Мене накриває несподівано та різко. Оргазм такої сили, що я кричу, зриваючи голос. Моє тіло тремтить, а гарячі імпульси поширюються всім тілом і, здається, виходять далеко за його межі. Розтікаються, заповнюючи кожну клітинку.

За мною слідує й Багров. Він робить кілька фінальних поштовхів і завмирає. Я ж… я ніби літаю. Коли Кирило покидає моє тіло і прибирає руки зі стегон, я просто падаю на диван і не можу поворухнутися. Цей оргазм — найпотужніший і найяскравіший, який я відчувала за час, проведений із Багровим. Він зніс усі межі, що існували між нами, стер їх у порошок.

— Ти як? — Кирило прибирає пасма волосся з мого обличчя, лягає поряд. — Все нормально? Кіро!

— Так… так, я… це занадто… сильно.

Я говорю з перервами, у проміжках роблю вдихи та видихи. Кирило притягує мене до себе, обіймає. Я втикаюсь носом йому в плече, а потім цілую. Раз, другий, третій, нескінченно, поки Кирило мене не усуває.

— Ти чого?

— Просто, — усміхаюся, як дурепа. — Емоції переповнюють.

Кирило хмуриться, але я швидко ховаю обличчя на його грудях. Не хочу знати, про що він думає, не хочу навіть гадати. Я не вмію ховатися. Не можу вдати, що між нами немає нічого, крім сексу, тому що це не так. Не так, чорт забирай. Я кохаю його, так сильно кохаю, що ладна на все, аби це не закінчувалося. Не хочу думати, що йому це не потрібно. Назавжди не потрібно.