Читати книгу - "Біблія"

6 Сим радуйте ся, мало нинї (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,

7 щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

8 Котрого не бачивши любите, і на котрого нинї не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,

9 приймаючи конець віри вашої, спасеннє душам.

10 Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,

11 дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;

12 котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нинї звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

13 Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа.

14 Яко дїти слухняні, не водячи себе по давнїм хотїнням вашим, що в незнанню,

15 а, яко Покликавший вас сьвятий, і ви самі сьвяті у всьому життю будьте:

16 бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят."

17 І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по дїлу, то зо страхом провожайте час вашого домування,

18 знаючи, що не тлїнним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отцїв переданого,

19 но дорогоцїнною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця,

20 призначеного перш настання сьвіта, обявленого в останнї часи задля вас,

21 що через Його віруєте в Бога, котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому ѵрславу, щоб віра ваша і надїя була на Бога.

22 Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,

23 як народжені не з тлїнного сїмя, а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.

24 Бо "всяке тїло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав;

25 а слово Господнє пробуває по вік." Се ж слово - благовіствоване між вами.

1-е Петра 2

1 Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,

2 яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;

3 коли покушали, що благий Господь.

4 Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,

5 і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.

6 Тим то й стоїть в писанню: "Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."

7 Оце ж вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї";

8 і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.

9 Ви ж - рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

10 ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.

11 Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі,

12 і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.

13 Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,

14 чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.

15 Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,

16 яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.

17 Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.

18 Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.

19 Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.

20 Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.

21 На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;

22 котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;

23 котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;

24 котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".

25 Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ витших.

1-е Петра 3

1 Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова були з'єднані,

2 дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).

3 Ваша окраса нехай не буде зовнїшнє заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;

4 а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.

5 Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;

6 як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.

7 Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'упинялись молитви ваші.

8 Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;

9 не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.

10 "Хто бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не