Читати книгу - "Казки СвятІ 3, ДМИТРО АЗАЛІЯ КУПЕЦЬ"

                  У ЗИМОВОМУ ЛІСІ

  Свята сім'я приїхала у Зимовий ліс — де сніг є у лісі на і під деревами —й падає сніг і сніжнки — у долині річки Стрий й є мороз — 3. Сяє мляво сонце — Люблячі зайшли у ліс. — Зимова краса. — мовила МАРІЯ щиро. — Це спокійна і казкова краса. — мовив щиро ДМИТРО. — Сніг вологий, як чиста Любов — сніг — це своєрідний витвір ЛЮБОВІ. — мовила щио Розалія. — А мороз — це потудна сила, яка робить повітря свіжим — і приємним для дихання — це теж своєрідний витрів ЛЮБОВІ. — мовив щиро РАФАЇЛ. — А — це все в купі: ліс і сніг і мороз — є приємністю для очей і сніжинки. — мовила Марія радісно. 

  Кожен взяв по сніжинках — й вони Лагдіно — кидаються ними в живіт одне одного — дек всі є в куртках зимових і шапках й черевиках і штанах та рукавицях гарних і приємних. Радіють веселі. 

  Д о них з лісу — прийшла Лань — сім'я дала їй їсти грушу плоди солодкі — лань їсть — Люблячі Святі її погладили — й пішли з нею глибше в ліс. 

  Сонце заходе — небо з хмари рожеві і червоні, як їх щоки від припливу крові від щастя спільного сімейного Святого. 

  Прийшли до Яблуні лісової з великі червоні плоди круглі — і зірвали й — їх їдять. — Дуже смачно. — мовив Рафаїл — і його сім'я погодилась — та дала пару яблук лані — і та їсть ДМИТРО — надкусив другу половину Яблука — й з його ясен — потекла кров по яблуку й впала на сніг крапля й просочилась — його Свята кров приємна дуже в Яблуню дерево — і дерево плодове — від крові червоної світлої чистої і живої — затряслось — та стрісло свої зимові яблука — це розлоге дерево — красиве з великі колючки — плоди, якого розкрились — і вибухнули — світлом білосніжним, як колі рплоду всередині, та з кров і ЛЮБОВ І Життя з смаком яблуні дуже смачної — й покотилися у притоку річки Стрий в долині — й впали у воду, яка бризнула — гейзерами води — угору  — по кожному з кожного плоду — а птахи на гілках дерев — злетіли набік і в горі — й полетіли на річку у пошуках риби, яку будуть їсти. 

  Летить Орел — й взяв сяючий плід у кігті — й кинув його у зимову річку Стрий з освіжаючі води чисті, якими — тепер умили лице Люблячі — Свята сім'я — і освіжилися — а в річці, що те че з гір Карпат — утворилося — енергійне - коловорот — вод — сім'я помолилася — із коловороту — викинуло рибу велику — багато зо 77 кг і ДМИТРО з МАРІЯ — розклали хмиз і розпалили вогонь, а Рафаїл з Розалія — почистили рибу — й смажать її на патиках верб, які змочали в річці, щоб не загорілись — появилась перша зоря яскрава — і Свята сім'я — їсть рибу засмажену — а орел сиру з ріки — щасливі у єдності. — Єдність Гармонійна у сім'ї — це щастя. — мовила МАРІЯ щасливо. — Так, кохана. — Дмитро обняв її і дітей.