Читати книгу - "Фарби кохання, Яна Кліменюк"

Минуло кілька тижнів після розриву з Дмитром. Марія зосередилася на роботі, намагаючись забути про неприємний досвід. Вона брала участь у різних виставках, зустрічалася з колегами, але все ще відчувала певну гіркоту та розчарування.

Одного разу, під час підготовки до чергової виставки, вона познайомилася з Андрієм. Він був художником, як і вона, але працював у зовсім іншому стилі. Він був спокійним, врівноваженим, без жодної ознаки зверхності чи грубості. Він був уважним слухачем, цікавився її роботами та її думками.

Вони багато розмовляли, обговорюючи мистецтво, життя, їхні мрії. Марія відчувала себе з ним комфортно та спокійно, без тієї напруги та незручності, які вона відчувала з Дмитром. Він не був багатим, але він мав щось набагато цінніше – щирість, доброту та розуміння.

Андрій не намагався вразити її своїм багатством чи статусом. Він цінував її талант та її особистість. Він бачив у ній не просто художницю, а жінку, з якою йому було добре та цікаво. Марія відчула, що нарешті зустріла людину, з якою вона може бути собою.