Читати книгу - "Смак життя, Юльчик"

«Кожен гість — це нова історія, що розпочинається з чашки кави і теплої посмішки.»

Лія стояла біля барної стійки, погляд вкріпився на дверях, ніби чекаючи на особливий момент. Сьогодні мала бути перша офіційна зустріч із гостями — маленька «пробна» відкритість «Горлиці». За кілька днів ремонт закінчиться, і вона хотіла зробити цей перший день незабутнім — хоч і в дуже скромному форматі.

За спиною грала легка музика, в повітрі пахло свіжозмеленою кавою та тістечками, які вона замовила в маленькій пекарні неподалік. Все було готове, а серце калатало, мов барабан.

Раптом двері відчинилися, і в приміщення зайшла молода жінка з яскравою усмішкою.

— Привіт! — весело сказала вона. — Я Тетяна, твоя нова сусідка. Мені дуже цікаво, що це за місце.

Лія зустріла її поглядом і теплою посмішкою.

— Привіт, я Лія. Рада тебе бачити! Це — моя маленька кав’ярня, яка ще росте. Запрошую сідати, замовляй що хочеш.

Тетяна роздивлялась інтер’єр, підходила до полиць із книгами та дрібничками, що Лія збирала для атмосфери.

— Я люблю каву з молоком і круасани. А у вас є такі? — спитала вона з надією.

Лія похитала головою.

— Ще ні, але збираюсь замовити найближчим часом. Можливо, з’являться незабаром. Наразі є смачні тістечка і печиво.

Потроху зайшли ще кілька знайомих і випадкових перехожих — сусіди, люди з району. Всі привітні, розговорилися між собою, ділилися історіями.

В один момент зайшов Юрко — друг Лії, який працював поруч і вирішив підтримати.

— Ну що, готова? — підморгнув він, сідаючи за столик.

— Підтримка — це те, що мені зараз найпотрібніше, — посміхнулася Лія.

Відчувалася тепла атмосфера, але не без моментів невпевненості. Лія зітхнула:

— Інколи я боюся, що людям тут не сподобається, що все неідеально…

Соломія, яка теж прийшла, відповіла:

— Ідеальність — це не про нас. Це про справжність. А твоя Горлиця — дуже справжня.

Розмова переросла у жваве обговорення майбутніх ідей для кав’ярні: вечори поезії, майстер-класи, тематичні вечірки.

Лія зрозуміла: найголовніше — це не бездоганність, а тепло, яке вона вкладає у своє місце.

Це був початок нової історії — історії, в якій кожен гість міг знайти не тільки каву, а й частинку себе.