Читати книгу - "Проклята, Наталка Смеречинська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ну якщо ти мені збрехав, сучий сину, я тебе в порошок зітру ще живого і по вітру розвію, зрозумів? – процідив крізь зуби Ренек сивому в обличчя.
- Та що ж я, начальнику, - заходився виправдовуватися Остапчук – Навіть в думках…. Не було ж нічого такого…
- Дивись мені! Я тебе попередив – Шейнблат відпустив куртку сивого і поплескав того по грудині – Поїхали! Вже темно, а ми ще навіть з Чайківки не виїхали.
Ренек відвернувся і пішов до коней так і не помітивши, як у відсвітах вогню очі сивого блиснули по особливому зловісно і він з кривою посмішкою на вустах прошепотів:
- Вже скоро! Вже зовсім скоро, товаришу начальник.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проклята, Наталка Смеречинська», після закриття браузера.