Читати книгу - "Пригоди Овечки Сьюзі, Стружик Лев"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Дев'ята година ранку. Сонячно. Яскравий сонячний промінь пробивався крізь листя, падаючи на Сьюзі, Біллі та Лілі, що сиділи на траві після сніданку.
- Що ми будемо робити сьогодні? - спитала Лілі, її очі сяяли від цікавості.
- Я не знаю, - зітхав Біллі, сумно лежачи на траві. - Так нудно, коли просто сидиш, чи лежиш. Я краще б полежав на м'якому сіні.
- Тоді, давай у щось пограємо! - запропонувала Лілі. - Як тобі гра у хованки?
- Грали в неї ще вчора, - відмовляв Біллі.
- А у квача?
- Грали після хованок ще вчора.
- А у загадки?
- Ні.
- А у наздоганялки?
- Ні!
- Ну, тоді запропонуй якусь нову гру, якщо не хочеш грати в те, що я тобі пропоную, - Лілі була невитерпливою, оскільки також хотіла у щось пограти.
- Ех, не придумається у мене нова гра, - сумно зітхав Біллі, лежачи спокійно на траві.
І так, Лілі добивалася до Біллі усілякими пропозиціями, аж поки Сьюзі не вигукнула:
- Я знаю! Давайте пограємо у "Перестрибни нитку!"
- Супер, хоч Сьюзі дещо придумала! - зрадів Біллі, його хвостик закрутився від хвилювання. - Що треба робити у цій грі?
Сьюзі пояснила правила гри:
- Ми будемо стрибати через нитку, яка буде ставати все вище і вище. Той, хто зачепить нитку або впаде, вибуває з гри. Останній, хто залишиться, перемагає!
- Звучить весело! - погодилася Лілі, і друзі почали готуватися до гри.
Сьюзі знайшла мотузку, а Біллі притримав її на потрібній висоті. Лілі стала першою, хто стрибав. Вона легко перестрибнула через нитку, її рухи були граціозні та легкі.
- Моя черга! - вигукнув Біллі, і він теж успішно перестрибнув через нитку.
Сьюзі стрибала останньою. Вона зосередилася, зробила глибокий вдих і легко перестрибнула через нитку.
Гра продовжувалася, і нитка ставала все вище і вище. Біллі зачепив нитку і вибув з гри.
- Не хвилюйся, Біллі! - підбадьорила його Сьюзі. - Ти все одно молодець!
Лілі та Сьюзі продовжували грати. Нитка була вже на рівні їхніх голів, і вони стрибали дуже обережно, щоб не зачепити її.
Нарешті, Лілі не змогла перестрибнути через нитку і вибула з гри.
- Тепер твоя черга, Сьюзі! - сказала Лілі, її голос тремтів від хвилювання.
Сьюзі зібралася з духом і зробила глибокий вдих. Вона розбіглася і стрибнула. Вона перестрибнула через нитку і приземлилася на землю з переможним криком.
- Ура! Я перемогла! - раділа Сьюзі.
- Ти молодець, Сьюзі! - похвалили її друзі.
Всі троє друзів були щасливі. Вони провели чудовий день, граючи разом.
- А тепер, що ми будемо робити? - спитав Біллі, його очі сяяли від радості.
- Я не знаю, - відповіла Сьюзі. - Але я знаю одне: ми завжди будемо друзями.
- Так, - погодилися Біллі та Лілі. - Ми завжди будемо друзями.
Сьюзі, Біллі та Лілі продовжували грати разом і веселитися, створюючи нові спогади та зміцнюючи свою дружбу. Вони завжди будуть раді новим пригодам, і ніколи не забудуть про те, як вони грали у гру "Перестрибни нитку".
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди Овечки Сьюзі, Стружик Лев», після закриття браузера.