Читати книгу - "Таємничий острів"

Але звідки ж хвилі принесли ящик? Питання було важливе. Сайрес Сміт і його супутники уважно оглянули все навколо. Вони пройшли берегом кількасот кроків, але більше нічого не знайшли. Друзі довго дивилися на море. Герберт і Наб піднялися на високу скелю, але обрій виглядав пустельним. У морі не виднілося корабля, що гине, ні судна, під вітрилом.

І все-таки сталася аварія корабля. Вони в цьому не сумнівалися.

Можливо, знахідка якось причетна до дробинки? Можливо, люди із судна висадилися на іншому боці острова? Можливо, вони ще там? Колоністи вирішили, що зазнали катастрофи не малайські пірати, оскільки було очевидно, що речі, викинуті морем, американського або європейського походження.

Усі оточили ящик, — завдовжки він був п’ять футів, а завширшки три. Зроблений він з дубових дощок, дуже ретельно збитий і обшитий товстою шкірою, прибитою мідними цвяхами. Дві великі герметично закупорені діжки, судячи зі звуку, порожні, кріпилися до ящика міцними мотузками, зав’язаними, заявив Пенкроф, «морським вузлом». Ящик, здавалося, зберігся чудово — адже його викинуло на пісок, а не на скелі. Колоністи ретельно оглянули його і дійшли висновку, що він недовго пробув у воді і опинився на березі зовсім недавно. Вода, швидше за все, не потрапила до нього, і, виходить, речі не зіпсувалися. Очевидно, ящик викинули за борт судна, яке зазнало катастрофи, і воно пливло з волі хвиль до острова, а екіпаж, у надії дістатися до берега і потім знайти там ящик, прив’язав його до діжок.

— Візьмемо знахідку на буксир, а в будинку зробимо опис речей, — сказав інженер. — Якщо знайдемо на острові людей, які залишилися живими після можливої катастрофи, повернемо їм усі речі. Якщо ж нікого не знайдемо…

— Залишимо речі собі! — вигукнув Пенкроф. — До чого ж не терпиться довідатися, що там!

Починався приплив: хвилі підбиралися до ящика і, здавалося, ось-ось віднесуть його в море. Колоністи відв’язали одну з мотузок від діжок і закріпили її на кормі човна. Потім Пенкроф і Наб веслами розгребли пісок і витягли ящик; човен, узявши його на буксир, відчалив і поплив, обминаючи мис, охрещений мандрівниками мис Знахідки. Вантаж був важкий, і діжки ледве-ледве утримували ящик на поверхні води. Моряк боявся, що знахідка відв’яжеться і піде на дно; але, на щастя, страхи Пенкрофа виявилися марними, і за півтори години — стільки часу зайняло подолання якихось трьох миль, — пірога пристала до берега біля Гранітного палацу.

Човен і ящик витягли на пісок; почався відлив, хвиля вже не могла їх захлиснути. Наб збігав за інструментами, ящик обережно розкрили і відразу почали описувати вміст. Пенкроф дуже хвилювався.

Моряк спочатку відв’язав діжки, які повністю вціліли, а тому, зрозуміло, могли згодитися. Потім витяг цвяхи і підняв кришку.

Під нею знаходився другий ящик, цинковий, мабуть, він охороняв речі від вологи.

Ой, а раптом там консерви? — закричав Наб.

— Сподіваюся, що ні, — зауважив журналіст.

— Ох, якби там знайшовся… — прошепотів Пенкроф.

— А що саме? — запитав Наб, почувши його слова.

— Та ні, нічого!

Цинкову кришку розсікли посередині, відігнули до країв ящика, почали витягати найрізноманітніші предмети і складати їх на пісок. Як тільки з’являлася яка-небудь річ, Пенкроф кричав «ура», Герберт плескав у долоні, а Наб танцював негритянський танець. Були там і книги, що привели Герберта в захват, і кухонний посуд, який Наб мало не цілував.

Усіх колоністів переповнювало щастя, тому що в ящику знайшлися й інструменти, і зброя, і прилади, і одяг, і книги, і багато чого іншого; ось точний перелік речей, занесений до записнички Гедеона Спілета:

Інструменти

3 ножі з декількома лезами,

2 лісорубних сокири,

2 теслярських сокири,

3 рубанки,

2 маленьких тесла,

1 двобічна сокира,

6 стамесок,

2 напилки,

3 молотки,

З бурави,

2 свердла,

10 мішків із цвяхами і гвинтами,

3 пилки різних розмірів,

2 коробки з голками.

Зброя

2 кремінні рушниці,

2 пістонні рушниці,

2 карабіни центрального бою,

5 мисливських ножів,

4 абордажних палаші,

2 барила з порохом, фунтів до двадцяти п’яти у кожному,

12 коробок з пістонами.

Прилади

1 секстан,

1 бінокль,

1 підзорна труба,

1 готовальня,

1 кишеньковий компас,

1 термометр Фаренгейта,

1 барометр-анероїд,

1 коробка з фотографічним апаратом і набором приладдя — об’єктив, пластинки, хімічні речовини для прояву і т. д.

Одяг

2 дюжини сорочок із тканини, схожої на вовняну, але, мабуть, зробленої з рослинного волокна.

3 дюжини шкарпеток із тієї ж тканини.

Начиння

1 чавунний казанок,

6 мідних луджених каструль,

3 чавунні сковорідки,

10 алюмінієвих приборів,

2 чайники,

1 маленька переносна грубка,

6 столових ножів.

Книги

1 Біблія зі Старим і Новим Завітом,

1 атлас,

2 словники полінезійських прислівників,

1 Енциклопедія природничих наук у шести томах,

3 стоси паперу для письма,

2 конторські книги.

Закінчивши опис предметів, журналіст сказав: — Власник ящика все передбачив, нічого не скажеш. Тут є все, винятково все: інструменти, зброя, прилади, одяг, посуд, книги — нічого не забуто. Справді, можна подумати, що хтось чекав аварії корабля і навіть заздалегідь до неї приготувався!

— так, дійсно, нічого не забуто, — прошепотів Сайрес Сміт, про щось міркуючи.

— І вже звичайно, — додав Герберт, — судно, розбите бурею, ящик і його власник ніяк не причетні до малайських піратів!

— Якщо тільки власник не потрапив у полон до піратів, — зауважив Пенкроф.

— Навряд чи, — заперечив журналіст, — точніше за все, буря застигла біля берега яке-небудь американське або європейське судно, а пасажири, щоб врятувати найнеобхідніше, склали речі до ящика і кинули його в море.

— А ваша думка, містере Сайрес? — запитав Герберт.

— Я теж так думаю, друже, — озвався інженер, — можливо, так все й було. Мабуть, передбачаючи аварію корабля, люди склали до ящика предмети першої необхідності, сподіваючись, що потім знайдуть їх на березі.

— І навіть фотографічний апарат! — зауважив з недовірою моряк.

— І мені незрозуміло, навіщо знадобився фотоапарат, — відповів Сайрес Сміт, — для нас, як і для всіх жертв катастрофи, було б значно краще мати зайву зміну одягу та побільше бойових припасів!..

— А чи немає на приладах, інструментах і книгах фабричної марки або назви міста? Ми