Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

Я здригнулася коли відчула дотик до свого плеча.Розплющила очі і побачила знайлме обличчя.

-Ти що тут робиш?-спитав Макс.

-На тебе чекала. Хотіла вибачитися.

-Тобі немає за що вибачатися.Рано чи пізно батько б дізнався. 

-Тобто ти не злишся на мене?

-Ні.А повинен? Думаю в мене немає такої причини щоб злитися.

Я кивнула головою.А тоді зрозуміла що і досі лежу на його ліжку.Але підніматися було так лінь...Тому в голову прийшла трошки дурна ідея.

-А можна я тут залишуся?Просто так лінь в свою кімнату іти.Думаю ти ще помістишся збоку.

-Каміла, тобі не здається що це вже щось більше ніж просто дружба.

-Здається.Це вже відносини як у брата і сестри.Чи ти ніколи з Камілою не спав?Нагадаю що одного разу я вже спала біля тебе через твою різкість і неочікуваність.-дорікнула я.-Але якщо ти проти то я піду.

Я вже хотіла піднятися але він посміхнувся і сказав

-Лежи.Я в душ і повернуся.

Він піднявся і пішов в інші двері у цій кімнаті а я опустилася назад на подушку.Тоді вирішила що спати в светрі буде не дуже зручно тому зняла його залишаючись в одній футболці.Джинси залишила і залізла під ковдру.Вже закуталася як почула що двері відчиняються і повернувся Макс. Він ліг збоку. А тоді в якусь хвилину, навіть не знаю коли я лягла надто близько біля нього.Через те, що він не вимкнув лямпу біля ліжка я і досі могла бачити краплинки води на його грудях. 

-Що?Мені здається чи ти витріщаєшся на мене?-спитав він з посмішкою.

-Зовсім ні.Тобі здається. Де ти був пів дня?

-Їздив на цвинтар.Потім покатався на моцик.Потім з Віктором зустрівся.А тоді додому приїхав як бачиш.А ти чому на мене чекала?

-Нічого не поДумай, але я просто хвилювалася.За тебе.

-Та я зрозумів що а мене, хіба що тобі дуже сильно цікаве життя мотоцикла.-сказав він а я перевела погляд на його губи котрі розплилися у посмішці.

Все ж я не стрималася і потягнулася до нього. Він на мить вагався а потім наші губи злилися.Знову.І якщо він зову мене відштовхне...здається це буде надто не класно.

-Це неправильно.

-Ні.Все що ми робимо, все має право на існування.Якою б це не було дурньою. -сказала я в перерві між поцілунками.

-В тебе ж є Ігор.-відповів Макс.

-До чорта Ігоря.Він інший.А ти інший.-я посміхнулася коли його рука лягла на мою талію.

-Мені здається чи ви були парою?-спитав Макс.

-Хто тобі таке сказав?Ми просто...тимчасові знайомі.Не бульше.

Рука Макса проникла під поділ моєї футболки і я іще сильніше потяглася до нього.

-Те що в нас діалог іде в перемішку з поцілунками це нормально?-спитала я його.

-Не знаю.Але це до біса цікаво.Здається ти зводиш мене з роузму.

-А Яна?Що в тебе з нею?

-Так не чесно.Вивідувати про інших під час поцілунку.

-Ну ти ж за Ігоря спитав.То ж відповідаю.-я легко провела кінчиком пальця по його пресу.

-Я з нею навіть не спав.Того забий на Яну.

Я відсторонилася від нього.

-От і чудово.Надобраніч.-а тоді повернулася спиною залишаючи його в повному нерозумінні.

-Це ти зараз так мене відшила?-спитав він.

-Ні.Це я щойно так закінчила нашу неправельність.Як ти сказав.

-А шанс що це повториться є?-спитав він від чого на моєму обличчі зявилася посмішка.

-Є.Напевно.