Читати книгу - "Звільни мене опівночі, Айрін Ван"

— Я прийшла, щоб попрощатись. Впевнена, Ленхарт тільки підтримає моє рішення, адже він також не готовий вкотре вас втрачати, а я не готова відпускати тебе, навіть, якщо для цього мені доведеться поїхати на край світу, — зрештою підводжу свій погляд й зустрічаюсь із його неймовірними очима. Мені навіть дух перехоплює від лавини емоцій, яка накриває мене з головою. Я до ломоти у тілі не бажаю з ним розлучатись, та іншого вибору він мені просто не залишив. Це єдине, що може врятувати йому життя.

 Залишаю на його вустах поцілунок, який із легкого в лічені секунди переростає в пристрасний. В ньому ми намагаємось висловити все, що не вдалось з допомогою слів. Я до нестями хочу залишитись тут із ним й знати, що в нас попереду ще багато таких поцілунків, та реальність надто жорстока, щоб втілювати мої бажання в життя. Я повинна бути щасливою вже через знання того, що Керан житиме. Зрештою, все могло закінчитись значно гірше.

— Ніко, будь ласка, не треба! — робить спробу вирвати кайданки й звільнитись, коли я від нього віддаляюсь.

— Завтра тебе звільнять. Я знаю, що ти можеш проникати в чужі сни не гірше Даріуса, тому з нетерпінням очікуватиму нової зустрічі із тобою. Сподіваюсь, що ми ще зустрінемось і не для того, щоб вкотре попрощатись.

 Якби важко мені зараз не було, та зрештою я змушую себе покинути підвал, ігноруючи вмовляння Керана не робити дурниць. Я тримаюсь рівно до того моменту, поки двері приготовленої для мене кімнати не зачиняються за спиною. Тільки тепер я даю волю почуттям, які розривають зсередини. Я обіцяла собі бути сильною, та це доволі непросто, зважаючи на нові обставини, які змушують приймати складні рішення у непростий для мене час. Та я впевнена, що все роблю правильно. Керан має рацію стосовно того, що Даріуса неможливо контролювати, та я й не намагатимусь. Я просто дам йому те, чого він хоче й отримаю можливість одержати відповіді на усі мої запитання від яких залежатиме подальша моя доля.

 Вранці повертається Олеся, котра, як виявилось, їде з нами, чому я невимовно рада. Ще вночі я спати не могла від однієї думки, що залишившись у місті, може потрапити на очі Ленхарту, котрий вже давно бажає від неї позбутись. Та Даріус й про це подбав, або просто спеціально прихопив для мене няньку поки він буде зайнятий своїми темними справами. І я зовсім не проти, а навіть навпаки — обома руками «за». Все-таки присутність подруги, нехай і незвичайної, допоможе впоратись із самотністю й пережити розлуку із Кераном. Знаю, що просто не буде, та це того варте. Сподіваюсь, доля не змусить мене пожалкувати про прийняте рішення й допоможе знайти правильний вихід.