Читати книгу - "Тілоохоронець Горгони, Олена Домова"

Чоловік швидко вийшов з кухні, а через мить з квартири, й жінка лишилася сама. Вона була засмучена й роздратована, бо ніяк не могла зрозуміти, чому так розлютився Максим. І замість того, щоб поспівчувати, ще й накричав.

Від нічого робити розклала покупки в холодильнику. Походила по квартирі. У вітальні довго розглядала покидані в купу спортивні та професійні нагороди та відзнаки. Спробувала навести серед них лад, але виявилося, що лад на полиці просто не вміщається. Роззирнулася у пошуку поверхні, яку можна було б використати, але не знайшла.

Підхопила кілька рамок та статуеток, які видавалися найбільш значущими, і рушила у спальню. Тут для них місце нарешті знайшлося.

- Цікаво, він розлютиться, побачивши, що я в квартирі хазяйнувала? Може скласти як було? - розглядаючи результат свого опівнічного прибирання, спитала, ні до кого не звертаючись.

Ще дужче бісити Максима вона не хотіла, але й відмовити собі у задоволенні бачити акуратно розкладені речі не могла. Більше того, виникло бажання знайти ще щось, щоб впорядкувати. А може й щось що розкаже про коханого якісь досі невідомі подробиці. Юля рішуче відкрила шафу, адже саме в ній часто зберігаються не тільки повсякденні речі, а й особисті, потаємні, наприклад... панчохи?

Гм...

Пані Середа зі змішаними почуттями дістала цей предмет жіночого гардеробу. Навіщо Максим зберігає панчохи? Це точно не можливий подарунок для неї, адже річ не нова. Щоб остаточно переконатися у цьому, Юля розгорнула невагому тканину й на відстані витягнутої руки стала розглядати. Та перш ніж у голові почала формуватися думка, пролунав голос від дверей:

- Облиш мій фетиш. Не віддам.

Побачивши розгублене обличчя Юлі, він лише ширше посміхнувся.

- Невже не пам'ятаєш? - брюнетка похитала головою, й отримала у відповідь зумисно розчароване обличчя Макса. - Он воно як, Юліє Володимирівно, а я вважав вас серйозною жінкою... А ви навіть не пам'ятаєте, кому після ночівлі лишали на згадку предмети інтимного гардероба.

Ще до того, як речення було завершено, жінка нарешті згадала про ці злощасні панчохи, але перебивати чоловіка не стала. Навіщо виправдання, адже вона насправді геть забула про них.

- Я також була про вас кращої думки, - склала руки на грудях. - Замість того, щоб віддати гості її річ, сховали її у шафі.

- Е-ні. Ця річ тепер моя, - тонкі чорні брови, що миттю злетіли вгору, чомусь розсмішили Макса. Він підійшов впритул та притиснув кохану до себе. Схилився та прошепотів у вухо: - Це подарунок на мій день народження.

Він торкнувся губами вушка, а потім і волосся над ним. Злитися на брюнетку Макс більше не міг. Ледь побачивши її кумедну реакцію на "сторонній предмет", всередині від кайфу застрибало лібідо.

Байдуже, що нестерпна, свавільна та норовлива, зате його.

Тим часом жінка в його руках геть розтанула, гостро реагуючи на пестощі. Вона притиснулася до чоловічих грудей.

- До речі, ти помилилася, - ласкавим голосом промовив Макс. - Вдіяти вдалося багато. Тож ті покидьки навряд чи тебе ще хоч раз потурбують.

- Не вони, так інші, - зариваючись носом у тканину сорочки, пробурмотіла пані Середа, зараз їй було на все це ще більше байдуже, ніж зазвичай.

- Що ти маєш на увазі? - ніяк не міг розслабитися Макс, нові причини для хвилювання спливали одна за одною.

- Ти знаєш, скільки подібних погроз я постійно чую? Якщо реагувати на кожну, ніяких нервів не вистачить, - а потім зітхнувши продовжила: - Не думала, що цього разу наважаться так далеко зайти.

- Отже це відбувається постійно, - видихнув Макс. - Добре, що в тебе є тілоохоронець. Щоправда доведеться запровадити кілька правил, хоча більшість з них ти вже знаєш. З деякими навіть змирилася, - він напружився, коли Юля муркнула, погоджуючись. - Ти знущаєшся? - знову ствердне "Мрр". - Все, я більше не буду стримуватися! - чоловік підхопив лисицю, що ластилася до нього, та разом з нею впав на ліжко.

Він вкривав поцілунками її обличчя та тіло, вбираючи кожною своєю клітиною її стогони та пестощі. Куди тільки поділася втома від робочого дня та тренувань? Поруч із нею він народжувався наново.