Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

ж: кажу вам, що тут більше, ніж храм. 7 Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – ви б безвинних не осудили. 8 Бо Син Чоловічий – Господь і суботи.” 9 Звідти пішов Ісус в їхню синагогу. 10 А був там чоловік з сухою рукою. І вони питають його: “Чи можна зціляти в суботу?”, – щоб його обвинуватити. 11 Він же до них каже: “Чи є якийсь між вами, що, мавши одну вівцю, не візьме її і не витягне, коли вона впаде в суботу в яму? 12 А скільки ж: чоловік над вівцю вартісніший! Тим то й в суботу можна добро чинити.” 13 Тоді сказав до чоловіка: “Простягни твою руку!” Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга. 14 А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити. 15 Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх, 16 але суворо наказав їм його не виявляти, 17 щоб збулося сказане Ісаєю пророком: 18 “Ось мій слуга, якого я вибрав, улюблений мій, що його душа моя собі вподобала. Я покладу на нього духа мого, і він звіщатиме поганам .правосуддя. 19 Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу його ніхто не буде чути на майданах. 20 Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги. 21 На його ім'я будуть надіятися погани.” 22 Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив. 23 І здивувалися всі люди й говорили: “Чи не є часом цей син Давида?” 24 А фарисеї, почувши це сказали: “Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським.” 25 Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: “Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться. 26 І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство? 27 І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями. 28 Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже. 29. Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв'яже сильного й аж тоді дім його розграбує? 30 Хто не зо мною, той проти мене, і. хто зо мною не збирає, той розкидає. 31 Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. 32 І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому. 33 Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий; а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду. 34 Гадюче поріддя, як можете ви говорити слова добрі, злі бувши? З повноти бо серця уста промовляють. 35 Добра людина з доброго скарбу добро виносить, лиха ж з лихого скарбу лихе виносить. 36 Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього. 37 Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений.” 38 Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: “Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе.” 39 А він у відповідь сказав їм: “Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони. 40 Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. 41 Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут є – більше, ніж Йона! 42 Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона! 43 А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. 44 Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним. 45 Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям.” 46 Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити. 47 Каже один до нього: “Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою.” 48 Тоді він відповів тому, що говорив до нього: “Хто моя мати і хто брати мої?” 49 Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: “Ось моя мати і брати мої! 50 Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати.”

13. Притча: про сіяча 1-23; - про кукіль, зерно гірчичне, закваску і притча про скарб та перлу 24-52; Ісус у Назареті 53-51

1 Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. 2 І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі. 3 Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти. 4 І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. 5 Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. 6 Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. 7 Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його, 8 Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. 9 Хто має вуха, нехай слухає.” 10 І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них