Читати книгу - "Біблія"

7 тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне;

8 а которі сварливі і противлять ся істинї, корять ся ж неправдї, (тим) ярость та гнїв.

9 Горе й тїснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;

10 слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.

11 Нема бо в Бога вважання на лиця.

12 Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине; а скільки в законї згрішило, (стільки їх) законом суд прийме

13 (Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону оправдять ся.

14 Коли бо погане, не маючи закону, по природї законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:

15 вони показують дїло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);

16 в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, через Ісуса Христа.

17 Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,

18 і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;

19 і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві,

20 наставник незмислям, учитель малолїткам, мавши образ розуму і істини в законї.

21 Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?

22 говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?

23 ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш?

24 Імя бо Боже через вас хt="7лить ся між поганами, яко ж писано.

25 З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.

26 Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся?

27 І осудить необрізаннє по природї, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону.

28 Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тїлу, обрізаннє,

29 а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.

До римлян 3

1 Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?

2 Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.

3 Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?

4 Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.

5 Коли ж неправда наша Божу правду викликає, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилає кару? (яко чоловік глаголю.)

6 Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?

7 Коли бо істина Божа через мою оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?

8 А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.

9 Що ж? ми луччі? Нїяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всї під гріхом,

10 яко ж писано: що нема праведного нїкого,

11 нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,

12 всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.

13 Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;

14 котрих уста клятьби і гіркости повні;

15 скорі ноги їх проливати кров;

16 руїна та злиднї на дорогах їх,

17 а дороги мирної не пізнали.

18 Нема страху Божого перед очима їх.

19 Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;

20 тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.

21 Тепер же окроме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;

22 правда ж Бога через віру Ісус-Христову усїм і на всїх віруючих; нема бо ріжницї:

23 всї бо згрішили, і лишені слави Божої,

24 оправдають ся (ж) дармо благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,

25 котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,

26 щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинїшнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.

27 Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.

28 Думаємо оце, що чоловік оправдуєть ся вірою, без учинків по закону.

29 Або Жидам Бог тільки, а й не поганам? Так, і поганам;

30 яко ж бо один Бог, що оправдує обрізаннє з віри і необрізаннє вірою.

31 То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.

До римлян 4

1 Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?

2 Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.

3 Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.

4 Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.

5 Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.

6 Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:

7 Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.

8 Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.

9 Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.

10 Як же полїчено йому?