Читати книгу - "Захребетник"

— Готовий розпочати хоч зараз!

— Не варто квапитися. Пропоную оглянути місто й повечеряти. Увечері ми з майстром Фортунатом домовилися про зустріч. Якщо бажаєте, можете приєднатися.

Кручек щиро сподівався, що і скарбівничий відмовиться.

— Слово честі, мені незручно. Ви — друзі, колеги… Я буду зайвим. Мабуть, піду відпочину в готелі.

— Не смію наполягати, — полегшено зітхнув приват-демонолог.

— Кельнере! Рахунок, будь ласка.

— Ось вам решта, добродії.

— Залиште собі!

— Дякую вам, але це зовсім неможливо.

— Чому?!

— Моя кваліфікація — один і вісім еталона, — зітхнув кельнер. — Я не маю права брати чайових понад дев’ять відсотків від загального рахунку. Візьміть решту, не занапащуйте мене!

— Ви звернули увагу, як система еталонної сертифікації сприяє підвищенню суспільної моралі? — солов’єм заливався Пумпернікель, перетинаючи площу. — В нас би взяв, скільки дають, і оком не змигнув би! Хазяїн не бачить; а ми — приїжджі, тутешніх порядків не знаємо. Та ні ж! Винятково чесні люди! І це ще раз підтверджує…

— Ви б ліпше дивилися навколо себе, пане. А то й поїдете, так нічого не побачивши…

— У якому сенсі?! — обурився збитий з пантелику парубок.

— У прямому. От, приміром, будівля ратуші. Оцінили?

Пумпернікель уповільнив крок і задер голову догори.

Ратуша нависала над площею величним кораблем-трищогловиком. Гострі шпилі простромлювали небесну синяву, силкуючись досягти Вищих Емпіреїв. Райдужною лускою дракона, що розкинув крила, переливалася в променях надвечір’я глазурована черепиця даху. Стрілчасті вікна фасаду підкреслювали стремління до височини. На фронтоні, серед міфічних альбасанктусів та вітагаудів, простерла руки статуя Третейського Заступника — Сеніса Палкого, недремного опікуна Брокенгарца. Сеніс був виконаний натуралістично: лисий, сивобородий, у дірявій мантії й шпичастих сандаліях на босу ногу.

У простертих руках він тримав кухоль пива та вимірювальну лінійку, демонструючи Овалу Небес безсумнівні досягнення й чесноти підопічних городян.

— Оцінив. На будівлю затрачено приблизно сто двадцять сім тисяч бінарів. Якщо мені пощастить оглянути внутрішню обробку та оздоблення, я зможу сказати значно точніше…

Завваживши, як витяг лося обличчя приват-демонолога, скарбівничий щасливо розреготався.

— Здорово я вас купив, еге ж?! Ні, метре, Август Пумпернікель здатний не тільки рахувати гроші! Відчуття прекрасного мені теж притаманне. Досконалість геометричних форм, колірна гама й гармонійність конструкції, підкореної єдиному задумові… Ви праві. Місто варте того, щоб я його оглянув.

Кручек сподівався розстатися зі супутником край площі. Але обидва затрималися біля широченного рекламного щита, всуціль заклеєного афішами.

— Тринадцяті Вальпургіналії: фестиваль інферналів, — уголос прочитав Пумпернікель.

І повернувся до супутника:

— Фестиваль інферналів? Як це розуміти?!

— Ви що, не в курсі? Читайте, тут усе написано.

«МОЯ БОРОТЬБА»

Відкритий симпозіум немертвих

Тема: протидія ловецькій та стримуючій магії. Амулети, обхідні шляхи, використання особливих здібностей. Доповідачі: обер-ігіс Арчимбольдо Ковзало, заслужений упир Никодим Проклятущий, хиткий спектрум Джозеф Невловний та наш таємничий інкогніто під псевдонімом Морок де Безосіб.

Вхід для живих — вільний.

Вихід — за спеціальними запрошеннями.

«ЛЮБИ МЕНЕ, ЯК Я ТЕБЕ!»

Семінар із атрактивної спокуси без афродизіації. Суккубара Алісія Венанда ділиться трьохсотрічним досвідом. Для істот жіночої та близьких до жіночої статі — вхід вільний.

«ТАМ, ЗА ПОВОРОТОМ»

(небезпеки посмертного існування, та як їх уникнути)

Майстер-клас для вампірів-початківців. Провідна — метреса-вамп Клотильда Двічінароджена (стаж — 271 рік). Запрошуються некорінні інфернали зі стажем посмерття до 15 років. Вартість участі — пінта «соку» першої свіжості.

«ЗАКРИТЕ ЗАСІДАННЯ КЛУБУ КОРІННИХ»

Тільки для членів клубу.

XIII ВАЛЬПУРГІНАЛІЇ

Підсумки голосування та нагородження переможців за номінаціями:

— Вампір року;

— Інкубус(суккубара) року;

— Подвижник року (за наведення мостів довіри);