Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Кейт занервувала, але щось заперечувати було марно. Чейз читав її, наче відкриту книгу. Тому вона просто мовчки кивнула.

– Боже… Якби я знав, то не наважився б до тебе торкнутися взагалі ніколи. Ти мене розлютила, але навіть тоді я б не вдарив тебе. Максимум накричав, щоб збити пиху.

Наступної миті він раптово зблід. Наче вся кров відхилилася від обличчя.

– Що? – занепокоєна Кейт моментально забула про свої сльози.

– Я щойно усвідомив, який жах ти зазнала, коли я вліз в твій будинок і потягнув до спальні. – Чейз простогнав і закрив обличчя руками.

Його почуття провини, те як він в цей момент шкодував, відчувала і вона.

– Вибач… пробач… пробач… – Чейз обійняв її дуже міцно. – Якби я знав, то ніколи б не посмів.

– Любий... Подивись на мене. Коли я побачила тебе в своєму домі, я злякалася тебе як свого начальника, а не чоловіка, що напав на мене. Я не знаю чому. І в спальні потім страху не було. Я була шокована, розгублена. Але страшно мені не було.

Очі у Чейза були, наче у цуценя, що провинилося. Зараз він явно картав себе за такий вчинок.

Кейт усміхнулася своєю наймилішою усмішкою:

– Чейз… Може це дивно звучатиме, але я ні про що не жалкую. В результаті, ми разом і в нас буде дитина. Мені нема на що скаржитися. Скоріше навпаки. Я бачила якими очима дивляться на тебе жінки. І як вони мріють отримати тебе, такого красивого та владного у своє ліжко. А дістався ти саме мені.

Вона взяла його за підборіддя та ніжно поцілувала.

– Мені досі, здається, що я сплю і мені сниться, що ти зі мною.

Ніжно обійнявши, Чейз погладив її по спині.

– Я з тобою. Ми разом. Самому іноді важко зрозуміти, що це реальність. Але я щасливий, що це саме так.

Він надовго замислився над чимось. А потім трохи відсторонив її, зазирнувши в очі:

– Кейт, скажи будь ласка, як звати того, хто насмілився підняти на тебе руку?

Кейт моргнула і розгублено подивилася на Чейза.

– Навіщо тобі?

– Потрібно, раз питаю. – наполягав він.

Але вона вже добре знала, що означає такий його тон. В своїй голові він вже ухвалив «вирок». Тільки інформації про її кривдника не вистачало. І Чейз точно не залишить на ньому живого місця.

Ні, нізащо. Вона не хоче так ризикувати його свободою. А тому заперечливо мотнула головою:

– Забудь, будь ласка. Це вже у минулому. І це не має значення. Зараз, коли ти поруч, ніхто не зможе завдати мені шкоди. Ось що важливе.

Чейз промовчав, але вона зрозуміла, що його не задовільнила така відповідь і він не відступиться.

– Знаєш, сьогодні я знову побачила свого владного боса, який приходить і бере те, що хоче. – Різко змінивши тему розмову, намагаючись всіляко відволікти його від думки про помсту, муркнула вона, прикусивши Чейза за вушко. – І це так заводить. Я із задоволенням купаюся у твоїй турботливості та ніжності. Але іноді мені так хочеться відчути на собі звірячий темперамент мого шефа, від якого дихання перехоплювало.

– От дурненька, ти ж вагітна. Я, на жаль, не можу дати розгулятися своєму темпераменту. – Чейз легко поцілував її у ніс. – Я й так сьогодні не стримався. Хоча мав би. А раптом... – на його обличчі промайнув переляк.

– Так, жодних «а раптом». З дитиною та зі мною все гаразд. Я це відчуваю. – Кейт притулилася до такого бажаного тепер для неї чоловіка. – А ти, виявляється, ще той ревнивець. Але це мені навіть подобається. У розумних межах, звісно.

Чейз тяжко зітхнув.

– Я дуже ревнивий. Приб'ю будь-кого, хто до тебе торкнеться.

– Так вже й будь-кого? – посміхнулася Кейт і грайливо почала відповзати.

Реакція була миттєвою. Чоловіча рука вчепилася в щиколотку і потягла її назад до дивана.

– Куди це ти зібралася? І так – будь-кого. – Він прикусив шкіру на її шиї. – Ти моя, Кейт. І лише моя. Нікому не віддам.

__________________

НЕЩОДАВНО помітила, що поспішаючи викладати нові глави в романі

"ШАЛЕНА ЖІНКА ТА БОС-НЕДОУМОК"

загубила випадково одну главу 10.3.

Як на мене, вона все ж таки є важливою для розуміння повноти картини того,

що відбувається в нашої вибухової пари - Кейт та Чейза.

Загублена глава була додана до тексту. ))