Читати книгу - "Біблія"

27 Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.

28 Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.

29 Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.

30 Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.

31 Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.

32 Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.

33 Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.

34 Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.

1-е до коринтян 11

1 Про духовне ж, браттє, не хочу, щоб ви не знали.

2 Ви знаєте, що як були ви поганами, то до ідолів безголосих воджено вас, мов ведених.

3 Тим кажу вам, що нїхто, Духом Божим глаголючи, не проклинає Ісуса, і нїхто не може назвати Господа Ісуса, як тільки Духом сьвятим.

4 Між даруваннями є ріжниця, Дух же той самий.

5 І ріжниця між служеннями, а той самий Господь.

6 І ріжниця між роботами, один же Бог, що робить усе у всїх.

7 Кожному ж даєть ся явленнє Духа на користь.

8 Тому бо Духом даєть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом;

9 иншому ж віра тим же Духом; иншому ж дарування сцїлення тим же Духом;

10 иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаваннє духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мов (язиків).

11 Все ж се дїйствує один і той же Дух, удїляючи кожному, яко ж хоче.

12 Як бо тїло одно, а членів має багато, всї ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос.

13 Бо одним Духом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всї одним Духом напоєнї.

14 Бо тїло не єсть один член, а многі.

15 Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла?

16 І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?

17 Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх?

18 Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотїв.

19 Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло?

20 Тепер же багато членів, а тїло одно.

21 Не може ж око сказати руцї: Не треба менї тебе; або знов голова ногам: Не треба менї вас.

22 Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні;

23 і которі здають ся нам неповажнїщими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають.

24 Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому,

25 щоб не було роздїлення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали.

26 І коли терпить один член, терплять з ним усї члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.

27 Ви ж тїло Христове і члени від части (з особна).

28 І инших поставив Бог у церкві найперш апостолів, вдруге пророків, втретє учителїв, потім сили, а там даровання, сцїлення, помагання, порядкуnt sання, всякі мови.

29 Хиба всї апостоли? хиба всї пророки? хиба всї учителї? хиба всї сили?

30 хиба всї мають дарованнє сцїлення? хиба вони всї глаголють мовами? хиба всї викладають?

31 Жадайте ж дарувань луччих, і я покажу вам ще кращу дорогу.

1-е до коринтян 12

1 Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

2 Коли маю пророцтво і знаю всї тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.

3 І коли роздам увесь маєток мій, і коли тїло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то нїякої користи менї (з того).

4 Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

5 не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

6 не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;

7 все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

8 Любов нїколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

9 Бо від части знаємо і від части пророкуємо.

10 Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.

11 Як був я малолїток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малолїток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.

12 Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадцї, тодї ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тодї ж пізнаю, яко ж і я познаний.

13 Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.

1-е до коринтян 13

1 Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати.

2 Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує (слухає) його; а духом він говорить тайне.

3 Хто ж пророкує, людям говорить на збудованнє, і напоминаннє і утїшеннє.

4 Хто говорить (чужою) мовою, себе збудовує; а хто пророкує, церкву збудовує.

5 Хочу ж, щоб усї ви говорили мовами, та раднїщ, щоб пророкували; більший бо хто пророкує, нїж хто говорить мовами, хиба що й вияснює, щоб церква збудованнє прийняла.

6