Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

Збираючи речі у валізу, Денис спіймав себе на думці, що тиждень, який вони провели у готелі, був більше схожий на медовий місяць.

Безперечно, з кожним разом секс ставав все кращим. Проте Ворон розумів, що справа не тільки в інтимі. Врешті, у місті на нього чекає Яна та, за першим дзвінком, ще кілька дівчат, набагато вправніших за Софію.

А з Софією йому сподобалося, бо в них був не лише секс, а і цікаве дозвілля, душевні розмови та повна гармонія.

«У хорошому готелі, без побутових проблем, де єдиним завдання було не забувати займатися сексом – з кожною можна відчути повну гармонію», – змінив напрям своїх думок, покидаючи свою спальню.

– Готова? – запитав Денис, забираючи з рук дівчини невеличку валізу.

– Так, – усміхнулася йому.

– Обереш для нас ресторан для обіду? – запитав дорогою до стоянки.

За час їхнього відпочинку, Ворон згадав, що їжа має приносити задоволення. А Софія, здається, відмінно знала, де це задоволення шукати. Тому і зараз в цьому питанні він довірився їй.

– Якщо чесно, то я перенаситилася закарпатською кухнею. Може купимо на заправці по хот-догу? – запитала.

Чоловік розсміявся. Софія була справді дивовижною.

– Добре. Вічність не купував їжу на заправках.

Дорогою вони ділилися враженнями від відпустки. Софія розповідала і про інші свої подорожі. Сама дівчина дуже здивувалася, коли чоловік зізнався, що не надто багато де бував. Та й всі його мандрівки зводяться до готельного відпочинку.

– Ти був у Єгипті, але не бачив піраміди? Я вже не запитую про Кольоровий каньйон…

– Не бачив.

– А у Празі не проходив вуличкою Вінарна Чортівка, – однією з найвужчих вуличок Європи? – вражалася.

– Ні.

– А у Кракові не куштував журек?

– Не куштував.

– Але чим ти тоді весь час займався?

«Вдень водив своїх дівчат на шопінг, а вночі вони мені щедро дякували за це у готелі», – подумав. Але натомість сказав:

– Та так…, відвідував дорогі ресторани, вивчав їхні кращі страви.

– Це не відпочинок. І навіть не туризм. Це робота. Та тобі доведеться ще раз побувати у всіх цих місцях…

Тепер, слухаючи її розповіді про те, яка смачна вулична їжа і як весело бродити вечірнім містом, він і сам це зрозумів.

Через кілька годин вони зупинилися на заправці.

– То що? Хот-дог?

– Ага, – усміхнулася.

Вони вийшли з авто і замовили собі їжу. І чи то Софія нагнала йому апетит, чи то він давно не їв хот-догів, але Ворон знову насолоджувався. Впоравшись з подвійною порцією, він залишив гаманець, ключі та телефон і відійшов у туалет.

А коли повернувся, то Софія сиділа за столиком з низько опущеною головою.

– Ходімо? – протягнув їй руку.

– Так, – відповіла, але руку його не прийняла.

До машини вони йшли мовчки.

– Втомилася? – запитав, відкриваючи для неї двері.

Однак дівчина підійшла до задніх дверей.

– Трішки.

– Хочеш подрімати?

– Було б чудово.

– Тоді відпочинь. Нам ще години три їхати.

Чоловік закрив двері з пасажирської сторони й пішов до водійської. Але дорогою глянув на телефон. Там висвітлилося кілька повідомлень від Яни. Денис відкрив їхній і ледь не збився з кроку. Там було кілька фото від дівчини з різних ракурсів і якийсь текст.

«Це вже навіть не еротика, а справжнє порно», – подумав. За тиждень з Софією він і сотої долі не побачив того, що за один раз скинула йому Яна.

Він зайшов у салон і сів за кермо. Подивився на дівчину на задньому сидінні. Софія, пристебнувшись ременем, відкинула голову назад і заплющила очі. Денис повільно рушив з місця.

Їхати у тиші йому було нудно. Але якщо Софія вже вагітна, що було цілком можливо, то їй потрібний відпочинок. І сон в машині був хорошим варіантом.

Розмістившись на задньому сидінні, Софія заплющила очі. Але була надто схвильована тим, що побачила, щоб відразу заснути. Як тільки чоловік відійшов у туалет, його телефон засвітився.

Дівчина чесно не мала наміру дивитися, що прийшло Ворону. Але краєм ока вловила фото незнайомки у відвертій білизні. Софія, не даючи собі звіту у тому, що робить, перевернула його телефон екраном донизу. Проте кожний наступний сигнал, який сповіщав про нове повідомлення, як гострий край паперу робив маленький надріз на її серці. Ніби й незначна ранка, але така неприємна…

«Він не твій. Між вами контракт на батьківство», – нагадала собі Софія.

Коли Ворон запропонував їй руку, вона її не прийняла. Та й сидіти біля нього не захотіла. Тож розмістилася на задньому сидінні й задрімала. Однак навіть крізь сон чула сповіщення про нові повідомлення від дівчини у відвертій білизні.