Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

Податкова адреса платника податків може змінюватися, про що він зобов’язаний повідомляти відповідні контролюючі органи.

Якщо платник податків у визначеному порядку та строки повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, то такий платник звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Внесеними змінами до Податкового кодексу України було розширено можливості листування в електронній формі. Так, з тими платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з органами державної податкової служби може здійснюватися засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Даною нормою було закріплено право контролюючого органу направляти на визначену електронну адресу платника податків листи та інші документи, адресовані органами ДПС такому платнику податків, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу з метою отримати паперовий варіант електронного листа. Контролюючі органи зобов’язані надати такий варіант документа, причому він повинен містити всі ознаки документа — відповідні підписи, печатки, бланки тощо, що визначені чинним законодавством. Електронний та паперові варіанти документа мають однакову юридичну силу. Дата видачі паперового варіанта документа повинна збігатися з датою надіслання електронного варіанта документа.

Для отримання паперового варіанта електронного документа платник податків повинен звернутися до відповідного контролюючого органу, а відповідний орган протягом трьох робочих днів підготувати та надати визначений документ. Запит для отримання такого паперового варіанта документа може бути направлений до контролюючого органу як у письмовій, так і в електронній формі.

43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

43.3. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

43.4. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Пункт 43.1 статті 43 визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань до бюджетів різних рівнів.

Відповідно до норм Кодексу помилково сплачені грошові зобов’язання — це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань. А надміру сплачені грошові зобов’язання — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Поверненню з бюджету підлягають:

— надміру сплачені податки, збори (обов’язкові платежі);

— помилково сплачені податки, збори (обов’язкові платежі).

Грошове зобов’язання платника податків — це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно, поверненню підлягають помилково та/або надміру сплачені податкові зобов’язання, штрафні санкції, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 43.2 статті 43 визначено, що однією із основних умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань є відсутність податкового боргу у платника податків незалежно від виду боргу. Для того, щоб претендувати на повернення таких грошових зобов’язань, платник податків повинен повністю погасити борг.

Наступною умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку).

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань подається до відповідного податкового органу в довільній формі. Проте заява обов’язково повинна містити напрям перерахування коштів:

— на поточний рахунок платника податків в установі банку;

— на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;