Читати книгу - "Приборкати дракона, Ліра Куміра"

- У тому, що сталося, немає провини твого батька, як і твоєї також. І від цього ти не перестала бути мені рідною донькою, - заговорила матінка, упевнено наближаючись, щоб укласти мене в міцні обійми. - Коли Верховні вибирають когось із нас, нам залишається лише підкоритися їхній волі, - я з жахом подивилася в рідні очі, усвідомлюючи почуте.

Я не плід розгульного життя свого батька, ні... все набагато страшніше. Моя кровна мати захопилася одруженим чоловіком, змусивши його поступитися власним принципам, а після цього просто кинула мене, немов непотрібну річ.

Я покинута, підкидьок... І лише завдяки добросердечності ліри Істрійської залишилася в цій сім'ї та виховувалася, немов рідна дочка.

- М-мам... - схлипнула, відчувши, як теплі руки жінки притиснули мене сильніше.

- Моя дівчинко, не смій собі щось там вигадувати, - вона надто добре мене знала. - Ти моя донька, і це не обговорюється... А та, інша, це всього лише прикра помилка. Навіть не думай про погане, чуєш? - Я кивнула, все ще боячись подивитися в очі навпроти.

- Кхм... - нагадав про себе батько, і я невпевнено вивільнилася з таких рідних обіймів. - Я звісно знав, що нам доведеться про це поговорити, але не думав, що це станеться так швидко. Але тим навіть краще, - ми здивовано витріщилися на главу сімейства, і він продовжив: - Цілком можливо, що твоя... кхе... ця жінка захоче познайомитися з тобою ближче. Ймовірно, вона навіть спробує вплинути на твою подальшу долю, підібравши для тебе відповідного, на її думку, чоловіка. Тому, нам навіть вигідне твоє заручення з Його Величністю. З Ріггардом рахуються навіть на Пантеоні. Але тепер ми повертаємося до початку нашої бесіди: ти не можеш бути нареченою імператора. Він ніколи не пов'яже своє життя з нащадком напівбогів, а це означає...
- Ріг не повинен дізнатися про моє походження, - батько кивнув, пропонуючи нам все ж таки сісти на диван.
- Нам треба скласти план дій, - Шостий Лорд видихнув спокійніше, приступаючи до свого улюбленого заняття, адже йому не було рівних у вмінні втілювати свої ідеї в життя.

Ріггард Драгонійський

Настільки швидке зникнення Еліона наводило на деякі думки, але зараз мене цікавило зовсім інше питання. Обернувшись, я помітив, як біля входу в печеру тупцював Аденійський. Здивовано піднявши одну брову, вийшов назовні, вітаючи главу таємної поліції:

- Чим зобов'язаний? - Не хотів одразу ж видавати свою радість несподіваній появі баронета.

- Я думав, це вам тут потрібна допомога, а не навпаки, - усміхнувся мій співрозмовник, поправляючи артефакт у себе на шиї. Натяк був зрозумілий, тому я лише усміхнувся у відповідь, після чого все ж перепитав напряму:
- Звідки ви дізналися? Це Алісандра вам розповіла про це? - Чоловік кивнув у відповідь, підтверджуючи мої думки. - Дайте мені п'ять хвилин, - усе ж таки моя наречена виявилася тямущою, і постаралася мені допомогти в міру своїх можливостей, при цьому правильно підібравши того, кому могла довіритися.

Залишивши свого співрозмовника на кам'яному уступі перед входом до печери (так, потрапити сюди міг далеко не кожен), я повернувся назад, прихопивши з собою кілька книжок, які можуть стати в нагоді в тому, чим я збирався зайнятися після повернення до палацу.

А щойно всі необхідні речі було зібрано, я ще раз глянув на Серце Світу, що билося в такт моїм думкам, і сумно посміхнувся, згадуючи ту, що змусила його ожити. Ту, що ніколи не стане моєю Долею, як би мені цього не хотілося.

Адже я не був новим втіленням Бріана, і Алісандра - не моя істинна пара...

Тряхнувши відрослим волоссям, я спробував відігнати гнітючі думки геть, повертаючись до нагальних питань. Зараз мені потрібно допомогти обраній в особі моєї фіктивної нареченої пройти свій шлях максимально легко, не втративши водночас не тільки саму себе, а й своє життя.

Історія має властивість повторюватися, тільки от мені б цього дуже не хотілося.

Приховавши від сторонніх очей могутній артефакт, я ще раз оглянув "людську" кімнату, помічаючи в ній деякі зміни. Схоже, сама гора оживала, і це було тільки початком.

Головні трансформації почнуть відбуватися після того, як прокинуться істинні дракони, знаходячи свою другу сутність.