Читати книгу - "Шазілір. Заборонений день, Олена Гриб"

– Як дві краплі, – сипло підтвердив охоронець, що встиг неабияк охрипнути за час бесіди.

– Можна, я заберу?

– Звичайно! – привітно погодився Мавк.

– Під розписку! – уточнив страж порядку.

Міка, не роздумуючи, підписала все, що вимагалося. Її займали зовсім інші питання.

Леондар зізнався у злочині та відбуває покарання. Його, судячи з послань, мати не припиняє заявляти про невинність сина (дивним, між іншим, способом): узяв чужу провину заради Саріни (сестри?). Тепер уже ясно, що ця справа мутна. Якщо квіткарка щезла, Соммер справді обмовив себе.

Чому? Як зникнення однієї дівчини пов’язане із заміжжям іншої?

– Чи є можливість зустрітися з тим чоловіком, пане Мавк? Самі розумієте, тільки він знає правду.

– По нього послали ще вчора, – відповів очільник розшуку, і стало ясно: незважаючи на його показну байдужість, насправді він не ігнорує цю «ниточку». – Завтра Леондар буде у місті.

– Тоді до завтра.

– Щасливо, пані доглядачко. Будьте обережні.

Чомусь Міці здалося, що Мавк не мав на увазі «дивіться під ноги і не наступайте на граблі».