Читати книгу - "Це наш секрет..татусь, Верефрі"

— Цей день був найкращим, — прошепотіла вона, коли вони залишилися лежати на дивані.

— Бо ти в мене найкраща, — сказав він, знову обіймаючи її.

Перед від’їздом

Наступного ранку, поки вони збирали його речі, Емі зупинилася й довго дивилася на нього.

— Що таке? — запитав він, помітивши її погляд.

— Просто хочу, щоб ти пам’ятав… Я завжди поряд, — сказала вона, торкаючись його обличчя.

— Як я можу забути? — відповів він, схопивши її руку й притискаючи до своїх губ.

Це були три дні, які вони запам’ятають назавжди.

По дорозі до аеропорту

Емі дивилася через вікно, вдивляючись у швидкоплинний міський пейзаж, що розмивався за склом. У її голові знову спливла та остання ніч. Вона згадала, як вони разом сміялися, жартували, обіймалися й цілувалися, як наче кожна секунда була останньою. Їхній момент був таким інтимним і справжнім, що здавалося, ніби весь світ зупиняється, поки вони перебували разом.

Аорон залишався поруч, його руки тримали її так ніжно, але водночас твердо, ніби намагався сказати їй, що це не кінець. Вони разом прокинулися вранці, рано, ще до того, як сонце освітило кімнату. Вони просто лежали, дивилися одне одному в очі, насолоджуючись тишею, яку порушував лише звук їхніх сердець.