Читати книгу - "Відтепер я – твій меч, Гжендович"

Кирит. Він надто довго спостерігав, як ріс король, бачив його ходи, рішення. І розумів — Садар тепер зітре імперію з лиця землі. Тепер він не думатиме, як уберегти кордони. Він сам їх порушить і пожене армію до Мадри. І жрець це знав. А ще знав те, що говорити Максуру про це марно. Занадто самовпевнений. Дуже дурний. Не розуміє, що не можна вбивати наближених правителя. Інакше гнів государя стане неприборканим. А якщо цей гнів поєднується з головою такого, як Садар, то Мадерек приречений.

Сідерім, рік 2583

Король мовчки слухав повідомлення. Він спантеличено моргав, намагаючись зрозуміти, що його вірного Зеліка, хлопчика, який з підлітка став чоловіком на його очах, більше немає. Він не встиг зрозуміти і переосмислити, коли була доповідь про те, що прибули степовики. П'ять тисяч вершників стояли, як один. В очах читалося обурення та спрага помсти. Ті, хто залишилися по домівках, поки що звільнені від служби, кинули все, прилетівши в стан государя. Їм вистачило мертвого тіла князя, який був із ними милостивий і доброзичливий, вистачило крику його дружини, сліз маленьких княжичів, які не розуміють, чому батько не рухається. Кочівники запам'ятали Зеліка сміливого і панібратствуючого, що не розуміє, як будувати побут своїх підданих, від того незграбного й вибачаючого. А ще пам'ятали, як добра і турботлива княгиня, яка не залишила без доброго слова жодного кочівника. А тепер вона несамовито кричала, обіймаючи мертве тіло свого чоловіка. Ступняки — гордий народ. Вони пам'ятають добро. А ще не залишають безкарними тих, хто вбиває дорогих людей. Вони любили князя. Знявшись з місця, кинувши все на дружин і старих, чоловіки, хлопчики, всі як один стояли перед королем, готові у вогонь і воду, аби не залишити безкарним того, хто так низько вбив "пана степів". Вони не знали, що яструб уже несе послання до Азіту. Вони не знали, що Розящий полетить, наслідуючи наказ, покине ущелину і кинеться в погоню, наздоганяючи армію імперії, що рухається від кордонів Анаториса на з'єднання в Нешуа. Садар мовчки глянув на військо, що зібралося. Також мовчки вислухав Санола, який став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ: Ступняки — гордий народ. Вони пам'ятають добро. А ще не залишають безкарними тих, хто вбиває дорогих людей. Вони любили князя. Знявшись з місця, кинувши все на дружин і старих, чоловіки, хлопчики, всі як один стояли перед королем, готові у вогонь і воду, аби не залишити безкарним того, хто так низько вбив "пана степів". Вони не знали, що яструб уже несе послання до Азіту. Вони не знали, що Розящий полетить, наслідуючи наказ, покине ущелину і кинеться в погоню, наздоганяючи армію імперії, що рухається від кордонів Анаториса на з'єднання в Нешуа. Садар мовчки глянув на військо, що зібралося. Також мовчки вислухав Санола, який став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ: Ступняки — гордий народ. Вони пам'ятають добро. А ще не залишають безкарними тих, хто вбиває дорогих людей. Вони любили князя. Знявшись з місця, кинувши все на дружин і старих, чоловіки, хлопчики, всі як один стояли перед королем, готові у вогонь і воду, аби не залишити безкарним того, хто так низько вбив "пана степів". Вони не знали, що яструб уже несе послання до Азіту. Вони не знали, що Розящий полетить, наслідуючи наказ, покине ущелину і кинеться в погоню, наздоганяючи армію імперії, що рухається від кордонів Анаториса на з'єднання в Нешуа. Садар мовчки глянув на військо, що зібралося. Також мовчки вислухав Санола, який став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ: хто вбиває дорогих їм людей. Вони любили князя. Знявшись з місця, кинувши все на дружин і старих, чоловіки, хлопчики, всі як один стояли перед королем, готові у вогонь і воду, аби не залишити безкарним того, хто так низько вбив "пана степів". Вони не знали, що яструб уже несе послання до Азіту. Вони не знали, що Розящий полетить, наслідуючи наказ, покине ущелину і кинеться в погоню, наздоганяючи армію імперії, що рухається від кордонів Анаториса на з'єднання в Нешуа. Садар мовчки глянув на військо, що зібралося. Також мовчки вислухав Санола, який став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ: хто вбиває дорогих їм людей. Вони любили князя. Знявшись з місця, кинувши все на дружин і старих, чоловіки, хлопчики, всі як один стояли перед королем, готові у вогонь і воду, аби не залишити безкарним того, хто так низько вбив "пана степів". Вони не знали, що яструб уже несе послання до Азіту. Вони не знали, що Розящий полетить, наслідуючи наказ, покине ущелину і кинеться в погоню, наздоганяючи армію імперії, що рухається від кордонів Анаториса на з'єднання в Нешуа. Садар мовчки глянув на військо, що зібралося. Також мовчки вислухав Санола, який став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ: аби не залишити безкарним того, хто так низько вбив "пана степів". Вони не знали, що яструб уже несе послання до Азіту. Вони не знали, що Розящий полетить, наслідуючи наказ, покине ущелину і кинеться в погоню, наздоганяючи армію імперії, що рухається від кордонів Анаториса на з'єднання в Нешуа. Садар мовчки глянув на військо, що зібралося. Також мовчки вислухав Санола, який став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ: аби не залишити безкарним того, хто так низько вбив "пана степів". Вони не знали, що яструб уже несе послання до Азіту. Вони не знали, що Розящий полетить, наслідуючи наказ, покине ущелину і кинеться в погоню, наздоганяючи армію імперії, що рухається від кордонів Анаториса на з'єднання в Нешуа. Садар мовчки глянув на військо, що зібралося. Також мовчки вислухав Санола, який став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ: став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ: став на чолі розвідки замість Зеліка. Прокусив губу, стримуючи сльози, що навернулися, і коротко віддав наказ:

— На світанку на Мадру.

Нешуа, рік 2583

Напевно, Кирит припускав подібний розвиток подій: правитель Сидеріма кинув зведення укріплень, раптово перетнув кордон і напав на гарнізон у Нешуа. Імперці, які не чекали такої блискавичної атаки, зазнали поразки, відступаючи до кордонів, сподіваючись на швидке підкріплення. І воно прийшло. Все ж таки висунувшись від Анаторійської ущелини на три тижні раніше, армія пустельників значно випереджала Азіта, що кинувся в погоню. Мадерани навіть встигли порадіти, протягом тижня витісняючи Садара знову до кордонів Сідеріма. Але їм вдарила в тил армія Разящего. П'ятитисячна кавалерія влетіла в розпал бою настільки нищівно, наче її очолив сам бог війни. Воєвода був схожий на ураган, вирізаючи військо мадеран настільки жорстко і криваво, що битва