Читати книгу - "Захисники, які ступили за межу життя, Олег Калашніков"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Земляку-герою Олексію Богушу присвячено
Горе в рідному місті,
Бо хоронять бійця.
В’януть квіти барвисті,
Завмирають серця.
Як цей біль передати,
Що у душах болить,
Де сльозу заховати,
Де це горе втопить?
Мліє змучена мама
І вже падає з ніг.
Ой, глибока ця яма,
І холодна, як сніг.
У сльозах навіть діти –
Невесела хода.
На шляхах стеляться квіти –
Ой, велика біда.
В найскрутнішу годину
У жорстокім бою
Ти поліг, любий сину,
За Вітчизну свою.
Неподільність держави
Ти життям боронив.
Не шукав собі слави –
Батьківщину любив.
Несли друга солдати,
Ніби скарб золотий.
Ішли б краще вінчати –
Ти ж такий молодий.
І ридали, як люди,
Святі дзвони в той час.
Біль наповнював груди –
Син загинув за нас.
І прощальні салюти,
Як останній набат,
На весь світ було чути –
Тут спочине солдат.
Де тумани осінні
Попливли по житах –
Там, здалося дівчині,
Заспівав білий птах.
Він кружляв над землею,
Де сумує Ірша.
То прощалася з нею
Незрадлива душа.
На могилі калина
Зацвіте навесні.
Все життя буде мама
Бачити сина в сні.
І змарніла подруга
До могили прийде.
Не одна і не друга
Тут сльозинка впаде.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Захисники, які ступили за межу життя, Олег Калашніков», після закриття браузера.
