Читати книгу - "Кривава повня, Анна Ліє Кейн"

- Що це? - загальмовано спитала, приймаючи з рук чоловіка келих. Він сів у крісло поруч і похмуро відповів:

- Віскі.

Я здивовано підняла брови. Мій батько майже ніколи не пив алкоголь. Особисто я бачила алкогольні напої у його руках тричі за життя: на похороні матері, на його інавгурації та на весіллі Дорайна.

- Ти хотів про щось поговорити? - я нахилила келих спочатку в один бік, потім в інший, вивчаючи поглядом рідину.

- Про демонічний потяг, - Сазек вирішив не зволікати. Я скривилася, почувши це. Зараз зовсім не було настрою слухати докори. Сама розуміла, що не можна закохуватися у злочинця. Він має бути покараним за свої дії. А ще це просто небезпечно для мене. Усі розумні доводи водили у голові хороводи, озвучені голосом Дорайна.

- Тату, будь ласка, давай не сьогодні… - почала я, але чоловік коротко стукнув кулаком по підлокітнику. Я здригнулася і глянула на нього. Вуста Сазека були щільно стиснуті, а у погляді спинилася тужлива рішучість. Пальці, що тримали келих, побіліли від сили натиску.

- Тобі треба вислухати мене, Айро. Як би тобі не було боляче. Адже зараз ти повторюєш шлях своєї матері.