Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

65 Глава

Арнольд
Ми перетнули річку і опинилися на іншому боці. На тому, де нас буде знайти найважче.
Так, змінити свою зовнішність до невпізнанності у нас не вийде, але якщо малу перефарбувати в блондинку, може щось - і вийшло б. Хоч на якийсь час. Цікаво, чи Зоя погодилася б перетворитися на блондинку?
Ми позбулися човна і навіть знайшли свій новий притулок. Якийсь рибальський будиночок, в якому нікого не було. О, вдача!
Правда з предметів  теж ні чорта не було, що трішки засмучувало!

- І які далі плани? - Зоя розвернулася до мене в півоберта.

- Ну, спершу треба поїсти. А судячи з того, що тут немає холодильника і взагалі відсутня кухня, харчуватимемося однією рибою. Нічого, фосфор дуже корисний для нормального функціонування організму.

- Навряд чи в цій водоймі водиться лосось.

- Звичайно ні, єдине, на що ти можеш розраховувати, в принципі як і я – на коропа. І то якщо пощастить.

- Втішив. Ну запальничка є, вогонь розвести зможемо якщо...

- Арнольд, ти все робитимеш сам! Я надто виснажена... І морально, і фізично. І ще, я все ще не довіряю тобі на сто відсотків!

- Твоє право. Я поки що візьму в оренду твій телефон.

- Ти й так відібрав у мене його. Тож безглуздо взагалі питати дозволу! - пирхнула і відвернулася.

- А я й не питав дозволу. Я ніколи не питаю, невже ти ще не зрозуміла?

- Я спатиму на ось цих робочих мережах? Просто дивовижно!

- Ну, на березі є дерев'яний, розбитий човен, можеш і там поспати. Але те, що дощ не піде – гарантувати не можу. Тут хоч старий дах, але він  є.
- Дякую за пропозицію. Але я змушена відмовитися, 
- Зоя вже лягла на мережі, а я дістав із сумки телефон, щоб зателефонувати Елі. Погане передчуття не залишало мене вже кілька годин.
Номер сестрички я знав напам'ять, та й зв'язок ловив. Але Еля не відповідала.
Набрав її ще кілька разів і скинув. Все-таки зараз пізно. Точніше - вже рано.
Гаразд, якщо гора не йде до Маномеда, я піду до гори. Знаходжу вудку і йду рибалити. Відчуваю себе бідним рибалкою, на якого впала купа неприємностей, і одна з них зараз спить на рибальських мережах, згорнувшись калачиком.
Улов удався.
Зловив три великі коропа. Розвів вогонь на березі, узяв необхідний посуд, який на подив був у хатині і приготував чудову вечерю - сніданок.
Зою розбудив лише ближче до ранку. Елю ще кілька разів набрав, але знову жодної відповіді.
Що ж, схоже хтось уже встиг дістатися до неї!
Все ж таки номер свого колишнього боса за сумісництвом друга я теж знав напам'ять. Навряд він встановив стеження на телефон Зої. Тому дзвоню йому.

- Ти в розшуку, Арнольде. Ти ж розумієш, далеко зі своєю красунею не втечеш.

- Це ти все підстроїв! Ти!

- Ні, це зробив ти, Арні. Я так сподівався, що гра все ж таки опиниться в руках цієї багатої сучки. Але ні, ти вирішив усе переграти.
Я не встиг сказати і слово, як Джерт почав мені все пояснювати.

- Хто вбив Марго?
Єдине питання, яке мене мучило!

– Ти! Все ти, Арні. Знаєш, краще тобі взяти та переслати мені флешку з грою. Аж надто багато грошей вона коштує, до речі, які Марго вже заплатила. Я можу надіслати чек, хочеш?

- Це ти її вбив.
- Арні. Це ти зробив. І крапка. Провина твоя повністю доведена.

- Ти ж сам не придумав би все! Хто тобою керує?

- Я чекатиму на гру, і можливо тоді, я допоможу вам з твоєю милою повією вибратися з країни.

- Вона не повія.

- Не затягуй, Арні. Те, що ти сховався із Зоєю, це добре. Але все тимчасово. А ось твоя улюблена сестричка зараз живе сама, в порожній квартирі. Куди будь-якої миті можуть зайти мої люди. Вона все ще незаймана, а, Арні!?

- Не смій, покидьку! Не смій! Я вб'ю тебе! Клянусь!

- Мені потрібна гра та твої розробки. І якнайшвидше думай. Адже пізніше я побажаю ще й шлюшку твою. Красиве бісеня. З характером. Ти вже встиг насолодитись її тілом?

- Стули пельку, матір твою.

- Ти добровільно віддаси мені гру та розробки, інакше тебе рано чи пізно посадять до в'язниці. А у Голландії діють інші закони. У тебе рівно доба, щоб зв'язатися зі мною, Арні.
Відлік пішов. До речі, у твоїй квартирі вже давно встановлені приховані відеокамери. Твоя сестричка зараз мило спить у своїй смішній рожевій піжамі. Адже в неї є така? На столику лампа, а на підлозі килим білий, пухнастий.

- Я вб'ю тебе! Вб'ю!
 

Хотілося розбити телефон та припинити розмову, але розумів, що не маю права! Він грає зі мною! Він грає зі мною! Але ж під ударом моя сестра!

- Сподіваюся, ти ухвалиш вірне рішення, Арні.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно