Читати книгу - "Майбутній мій, Юлія Бонд"

38

Маша

– У цьому будинку нікого більше нема. Тільки ти і я, – каже Олег, а я оглядаюся, сумніваючись у тому, що Олег каже правду.

Серце б'ється як божевільне. Я досі пам'ятаю обдовбаного Макса. Пам'ятаю, як Олег поливав його голову з лійки у ванній кімнаті, намагаючись привести до тями. А ще пам'ятаю, як розлютився на мої запитання коханий чоловік і вкарбував кулак у стіну, коли в нього закінчилися слова.

– А де ж Макс?

– Ти його досі боїшся? – Олег обіймає мене за талію, притискаючись ззаду.

– Боюся.

– Не бійся. Він більше не чіпатиме тебе. Ніколи.–- Сокіл прибирає на одне плече моє волосся і ніжно гладить пальцями вигин шиї. – Дівчинко моя. Моя кохана, я нікому не дозволю завдати тобі шкоди.

– Я знаю. Дякую що ти є в мене.

Олег важко дихає, і я гостро відчуваю зміну у його дотиках. Якщо хвилину тому він гладив мене ніжно і трепетно, то зараз притискає до себе з такою силою, ніби боїться випускати зі своїх рук.

Опинившись до Олега обличчям, обхоплюю його щоки обома руками й тягнуся на носочках, щоби поцілувати. Пещу його язик, вимальовуючи візерунки. Облизую губи, насолоджуючись їх смаком, а потім хапаюся за шию і притягаю Олега ще ближче до себе.

Ми мучимо один одного торканням рук. Його великі долоні повторюють кожний вигин мого тіла. А потім Олег запускає руку під мою блузку і проводить лінію по улоговині між грудьми.

– Ідемо, – Олег відривається від моїх губ і тягне за собою у бік сходів.

Я слухняно слідую за п'ятами коханого чоловіка, не ставлячи зайвих питань. Це ж Олег і йому не подобається, коли забиваю собі голову.

– Душ? – Округляючи очі, коли ми з Олегом проходимо у ванну кімнату.

– Ти довіряєш мені?

– Так, – Олег тягнеться до ґудзиків на моїй блузці. По черзі розстібає кожну, а потім повільно стягує з моїх плечей шовк.

– Ти дуже гарна, моя дівчинко, – його губи покривають ключицю. Сантиметр за сантиметром Олег опускається до плеча, досліджуючи язиком мою шкіру.

Сокіл знімає з мене ліфчик, насолоджуючись процесом. Я спостерігаю за точними рухами його рук, борючись зі збудженням.

– Не можна, Олегу. – Зітхаю я, коли чоловічі руки тягнуться до змійки на спідниці. – У мене ж місячні.

– Мене це не лякає, крихітко. Чи ти мене не хочеш?

– Хочу. Дуже хочу. Просто... – Я намагаюся підібрати правильні слова, але не знаходжу, що відповісти. Я червонію як рак, варто тільки уявити, що Олег може побачити мою менструальну кров.

– Не соромся себе, мала. Все буде добре. Ось побачиш. Я не зроблю тобі боляче.

Киваю у відповідь, розуміючи, що не в змозі відмовити Соколу. Моє тіло прагне його. Я відчуваю, як унизу живота все зав'язується у щільний вузол. Здається, Олег це теж відчуває.

Олег підхоплює мене на руки й заносить до душової кабіни, коли ми залишаємося оголеними. Я дивлюся на потужні груди коханого і ковтаю в горлі кому, відчуваючи торкання Олегових рук на своїх стегнах. Він омиває моє тіло водою, попередньо нанісши на долоні гель для душу. Його рухи ніжні, трепетні та зовсім несхожі на того Сокола, до якого я звикла.

– Крихітко, розсунь ноги, – я розставляю ноги на ширині плечей, дозволяючи Олегу направляти потік води на піхву.

Я кусаю губи, видаючи тихий стогін, коли гаряча вода впивається у клітор. Це страшенно приємно. Олег збільшує тиск води, змушуючи мене відчувати нову хвилю збудження. Хапаюся за його плечі й відкидаю голову, дозволяючи собі поринути у солодкий екстаз.

– Я хочу тебе, – шепоче його голос прямо над моїм вухом.

Олег прибирає лійку і бере мене на руки, змушуючи обвити його торс ногами. Його гаряча долоня лягає на мої складки. Олег входить у мене не поспішаючи, зриваючи з моїх губ черговий подих.

– Все добре? – Заглядає в мої очі, коли я намагаюся відвести погляд убік. – Мені зупинитися?

– Ні. Продовжуй.

Він втовкмачується в мене з якоюсь особливою ніжністю. Його великий член заповнює все лоно, повністю позбавляючи мене будь-яких думок. Є він і я.

Ми постійно цілуємо один одного, жадібно сплітаючись язиками. Здається, я ніколи не втомлюсь від цих нереальних губ, здатних зносити мені дах і позбавляти кисню.

Я кінчаю першою, здригаючись в яскравому оргазмі. Зариваюсь обличчям на плечі Олега, відчуваючи низку потужних поштовхів усередині себе. Він не може насититися мною. Я відчуваю, як він стискає мої сідниці майже до болю і притискає мене до стіни.

– Я кохаю тебе, Маріє, – Олег видає приглушений рик і кінчає в мене.

– Я теж тебе кохаю, мій найкращий.

Ми приймаємо разом душ, змиваючи сліди сексу. Сокіл поривається віднести мене до спальні на руках, але я пручаюсь. Все-таки гігієнічні процедури у вигляді зміни тампонів ніхто не скасовував, а робити це в присутності коханого чоловіка зовсім неприйнятно.

Я виходжу з ванни й застаю Олега, який спить на ліжку Олега. Підбираю з підлоги теплий плед і накриваю чоловіка. Він такий милий, коли спить і не воює з цілим світом, що мені хочеться лягти поруч і оберігати його сон. Він утомився, спустошений, але він щасливий. Я бачу це, коли лягаю поруч із ним, а його рука тягнеться до моєї талії. Навіть уві сні він не хоче відпускати мене від себе.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно