Читати книгу - "Метафізика"

може бути, то, вочевидь, суперечність і протилежність — не одне й те саме. Позбавленість є певною суперечністю; адже позбавленим — або взагалі, або в певному відношенні — ми називаємо, з одного боку, те, що взагалі нездатне щось мати, [5] з іншого боку, те, чому властиво мати щось від природи, але воно його не має (ми говоримо про різні значення позбавленості, які вже було розібрано в іншому місці[146]); отож позбавленість є певною суперечністю або нездатністю, яка визначається матерією членів суперечності або пов’язана з нею. Тому в суперечності немає нічого проміжного, натомість у позбавленості інколи буває: адже все або є рівним, [10] або не є рівним, та не все є рівним або нерівним, а якщо так, то лише в тому, що вміщує в себе рівне. Тож якщо виникнення для матерії починається від протилежностей і відбувається або через форму та володіння формою, або через позбавленість форми та образу, то зрозуміло, що будь-яка протилежність завжди пов’язана з позбавленістю, [15] проте, мабуть, не завжди позбавленість веде до утворення протилежності (причина ж цього полягає в тому, що позбавлене може бути позбавлено багатьма способами); адже протилежності — це те, із чого як крайнього починаються зміни.

Це ясно також з індуктивного умовиводу. Справді, у будь-якій протилежності один член є позбавленістю іншого, хоч і не у всіх випадках однаково: так, нерівність — це позбавленість рівності, неподібність [20] — позбавленість подібності, а вада — позбавленість чесноти. Але відмінність між ними така, про яку ми вже говорили[147]: в одному випадку ідеться про позбавленість, якщо щось просто позбавлене чогось, в другому — якщо щось позбавлене чогось у певний час або в певній частині (наприклад, у певному віці або в головній частині), або у всіх відношеннях. Тому в деяких випадках є щось проміжне (і буває, що людина є ані хорошою, ані поганою), в інших немає (так, число має бути або непарним, або [25] парним). Окрім того, одні протилежності мають визначений субстрат, інші ні. Отож зрозуміло, що один із членів протилежності завжди отримує назву відповідно до позбавленості; проте достатньо, якщо це правильно щодо перших протилежностей та їхніх родів, наприклад, єдиного і множини, адже інші зводяться до цих. [30]

5

Оскільки щось одне має одну протилежність, то може виникнути питання, як протистоять єдине й множина, а також як рівне протистоїть великому й малому. Адже якщо у протиставленні ми завжди вживаємо «чи», наприклад, «щось є біле чи чорне», та «щось є біле чи ні» (ми ж не говоримо, «чи є щось людиною чи білим», хіба тільки [35] виходячи з певного припущення та запитуючи, наприклад, «прийшов Клеон чи Сократ»; позаяк таке взаємозаперечення не є необхідним у жодному роді, а натомість форма питання походить із питання про протилежності; адже лише протилежності не можуть бути наявними воднораз, що власне й використовується у запитанні «прийшов один чи другий». [1056α] [1] Адже якби вони могли прийти разом, тоді це питання було б смішним; але якби могли, то це також підпадає під протиставлення одного й множини, наприклад, «чи прийшли обидва чи один із них»).

Тож якщо питання «чи — чи» завжди стосується протилежностей, а з іншого боку, можна запитувати «чи є щось більшим, [5] чи меншим, чи рівним», то в чому полягає протиставлення рівному перших двох? Адже воно не є протилежним ані тільки одному з них, ані обом; справді, чому воно має бути протилежним радше більшому, ніж меншому? Рівне протилежне нерівному, тож воно буде протилежним більше ніж чомусь одному. Якщо ж нерівне означає те саме, що й більше та менше разом, то воно протистоїть їм обом [10] (і ця складність на користь тим, хто вважає, що нерівне є двійкою[148]), але тоді виходить, що одне протилежне двом, а це неможливо. Крім того, рівне здається проміжним між великим та малим, натомість ніяка протилежність не здається і не може бути проміжним просто за визначенням; адже проміжне не може бути повною протилежністю[149], тоді як радше [15] завжди протилежність містить в собі щось проміжне.

Отож залишається визнати, що рівне протистоїть більшому й меншому або як заперечення, або як позбавленість. Справді, рівне не може бути запереченням або позбавленістю одного з двох (адже чому воно має бути запереченням чи позбавленістю радше саме більшого, ніж меншого?); тож воно є запереченням обох як позбавленість, а тому питання «чи — чи» висловлюється стосовно обох, але не одного з двох (наприклад, «чи є це більшим, чи рівним», або «чи є це рівним, чи [20] меншим»), натомість завжди питання стосується трьох. Але позбавленість не є необхідною, бо не все, що не є більшим або меншим, є рівним, а те, що є таким від природи.

Отже, рівне є те, що не є ані великим, ані малим, але від природи може бути великим або малим, і воно протистоїть обом як заперечення в сенсі позбавленості, а тому воно є також проміжним. І те, що [25] не є ні хорошим, ні поганим, протистоїть обом, але не має імені, бо про кожне з них говориться в багатьох значеннях і вони не мають єдиної матерії, а натомість радше єдиним є те, що не є ні білим, ні чорним. Але і тут не йдеться про єдине ім’я, а натомість є певним чином обмежена кількість кольорів, щодо яких висловлюється заперечення в сенсі позбавленості; адже вони з необхідністю мають бути або сірим, [30] або жовтим, або чимось іншим подібним. Тому несправедливими є закиди тих, хто вважає, що про все має говоритися однаково, так що те, що не є ні сандалією, ні рукою, мало б бути проміжним між сандалією та рукою, позаяк, мовляв, те, що не є ані хорошим, ані поганим є проміжним між хорошим та поганим, так наче у всього має бути щось проміжне. Але це не випливає [35] з необхідністю. Адже заперечення обох сторін протилежності воднораз відбувається там, де між ними є щось проміжне і певна природна відстань. [1056β] [1] Натомість між сандалією і рукою немає відмінності. Тож спільне заперечення тут стосується речей, що належать до різних родів, а тому і субстрат у них не один.

6

Так само можна поставити питання і про одне (або єдине) та множинне, або «багато». Адже якщо «багато» протистоїть одному загалом, [5] то це веде до певних безглуздих наслідків. Одне тоді також збігається з