Читати книгу - "Червоногрудка"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вибач, що так погано пишу німецькою. Як бачиш, рука у мене тремтить, але це через бомби, від яких увесь будинок двигтить. А не від страху. Чого мені тепер боятися? Звідти, де я сиджу, я можу бачити те явище, про яке багато разів чув, але не бачив жодного разу — вогняний вихор. Вогонь на тому боці порту, здається, охопив геть усе. Я бачу, вогонь охоплює і здіймає в повітря окремі дошки й цілі дахи. А море просто кипить! Видно, як з-під мостів підіймається пара. Якщо який-небудь бідолаха хотів урятуватися, стрибнувши в воду, він, мабуть, зварився живцем. Коли я прочинив вікно, то відчув, що дихати нічим — вигорів увесь кисень. І почув ревіння — ніби хтось стоїть посеред полум’я і вимагає — ще, ще, ще. Так, це страшно, жахливо, але в той же час заворожує.
Від того кохання, яке переповнює моє серце, я почуваю себе невразливим — дякуючи тобі, Хелено. Коли у тебе народиться дитина (я знаю і хочу, щоб так воно й було), розповідай їй історії про мене. Розповідай, як казку, тому що це і є казка! Я тепер повинен вийти на вулицю, поглянути, що я там побачу, кого зустріну. Цього листа я покладу в похідну фляжку і залишу тут, на столі. Я надряпав на фляжці багнетом твоє ім’я та адресу — для тих, хто її знайде.
Твій навіки,
Урія.
ЧАСТИНА П’ЯТА
СІМ ДНІВ
ЕПІЗОД 52
Вулиця Єнс-Б’єлькес-ґате, 9 березня 2000 року
«Привіт, це автовідповідач Елен і Хельге. Залиште своє повідомлення».
— Привіт, Елен, це Харрі. Як ти чуєш, я п'яний і прошу за це вибачення. Правда. Але якби я був тверезий, я б тобі зараз не телефонував. Це ти, мабуть, розумієш. Сьогодні я був на місці злочину. Ти лежала спиною на снігу біля стежки над Акерсельвою. Тебе знайшла молода парочка — вони їхали до Бло невдовзі по півночі. Причина смерті: ушкодження передньої частини головного мозку внаслідок заподіяння удару по голові тупим предметом. Ще тебе вдарили по потилиці, і загалом у тебе були три проломи черепа, а ще розбита колінна чашечка на лівій нозі і сліди удару на правому плечі. Ми припускаємо, що всі ці ушкодження завдані тим самим тупим предметом. Лікар Блікс установив, що смерть настала між одинадцятою і дванадцятою. Ти мала вигляд, неначе… я… зачекай хвилинку.
Вибач. Так от. Слідча група знайшла десятки різних відбитків взуття на стежці і двоє — в снігу біля тебе, але ці останні розтоптані і затерті, напевно, щоб приховати докази. Жодних свідків поки не знайшлося, але ми, як завжди, опрацьовуємо будинки по сусідству. Деякі вікна виходять на річку, і КРИПОС уважає, що, можливо, хтось щось бачив. Але, по-моєму, це майже неймовірно. Адже саме з десятої сорока п’яти до за чверть до дванадцятої по телебаченню йшов повтор шведського «Останнього героя». Жарт. Бачиш, я намагаюся жартувати. До речі, ми знайшли синю шапку за кілька метрів од тебе. На ній були плями крові, і, хоча ти теж була вся в крові, лікар Блікс уважає, що кров не могла чвіркнути так далеко. Якщо це твоя кров, то шапка, ergo, можливо, належить убивці. Ми послали кров на аналіз, а шапку — на експертизу щодо наявності часток волосся і шкіри. Якщо волосся у цього хлопця не випадає, будемо сподіватися, що хоч лупа у нього є. Ха-ха. Ти ж не забула ще Екмана і Фрісена? Більше ключових слів у мене поки немає, але дай мені знати, якщо чого надумаєш. Так, я нічого не забув? Ага, Хельге тепер живе у мене. Я знаю, що для неї це зміна на гірше, але така зміна сталася з усіма нами, Елен. Може, крім тебе. Зараз хильну ще й обміркую це питання.
ЕПІЗОД 53
Вулиця Єнс-Б’єлькес-ґате, 10 березня 2000 року
«Привіт, це автовідповідач Елен і Хельге. Залиште своє повідомлення».
— Привіт, це знову Харрі. Сьогодні я не пішов на роботу, та зате зателефонував лікареві Бріксу. Радий повідомити тобі, що тебе не зґвалтували і, наскільки ми можемо судити, не відібрали нічого з речей. Отже мотиви вбивці нам поки незрозумілі, — або він з якихось причин не встиг зробити те, що хотів. Або не зміг. Сьогодні з’явилися двоє свідків, які бачили тебе поряд із «Фру Хаген». У комп’ютері залишився запис, що ти розплатилася карткою в «Севен-елевен» по вулиці Марквеєн о двадцять другій п’ятдесят п’ять. Сьогодні ми весь день допитували твого Кіма. Він сказав, що ти хотіла прийти до нього і що він просив тебе купити йому сигарет. Один з КРИПОСівських хлопців причепився до того, що ти купила не ті сигарети, які палить цей твій «тип». До того ж у нього немає жодного алібі. Шкодую, Елен, але зараз він головний підозрюваний.
До речі, у мене тільки що був гість. Її звуть Ракель, і вона працює в СБП. Вона сказала, що заглянула мене навідати. Потім трохи посиділа в мене, але ми майже не розмовляли. Потім вона пішла. Не думаю, що все пройшло як слід.
Привіт від Хельге.
ЕПІЗОД 54
Вулиця Єнс-Б’єлькес-ґате, 13 березня 2000 року
«Привіт, це автовідповідач Елен і Хельге. Залиште своє повідомлення».
— Це найхолодніший березень, який я пам’ятаю. На градуснику мінус вісімнадцять, а вікна в цьому будинку — ще з початку минулого століття. Поширена думка, що людині не холодно, коли вона п’яна, — груба помилка. Заходив Алі, мій сусід. Виявляється, вчора, повертаючись додому, я впав на сходах, і йому довелося тягнути мене до ліжка.
Коли я прийшов на роботу, напевно, був обід, тому що коли ходив до їдальні за ранковою кавою, там зібралося повно народу. Мені здавалося, що всі дивляться на мене, але, можливо, лише здавалося. Мені страшенно тебе бракує, Елен.
Перевірив досьє на твого Кіма. Виявляється, йому давали строк за зберігання гашишу. КРИПОС як і раніше вважає, що вбивця він. Я ніколи його не бачив, але хіба я вмію орієнтуватися в людях? А судячи з того, що ти мені розповідала, він не дуже схожий на лиховоду, ти зі мною згодна?
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Червоногрудка», після закриття браузера.