BooksUkraine.com » Детективи » Поліція 📚 - Українською

Читати книгу - "Поліція"

194
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Поліція" автора Ю. Несбе. Жанр книги: Детективи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 141
Перейти на сторінку:
захопилися цим дурним "кодом". Адже їм відчайдушно хотілося знайти зв’язок між речами, надати їм сенс. Але що важливі-me, — нічого іншого у них не було. І вони намагалися вичавити з каменя вміст, якого в нім не було.

Погляд її ковзав по тротуару, каблуки відбивали алгоритм заклинання: "Ще один раз, гад! Завдай ще одного удару".

Харрі схопив її за довге волосся. Воно було таким блискучим, густим, чорним ім’яким, здавалося, ніби він тримає в руці трос. Він потягнув руку на себе, її голова піднялася, він побачив вузький увігнутий у попереку хребет, що згорнувся змією під блискучою пітною шкірою. Ще один поштовх. Її стогін був схожий на глибокий і низький рик, що піднявся з глибини грудей: лютий тривожний звук. Іноді вони любилися спокійно, тихо, ліниво, як у повільному танці. А іноді — немов билися. Як сьогодні. Йому здавалося, що її збудження породжує нове збудження, і коли вона бувала такою, як сьогодні, пестити її було все’дно, що намагатися загасити пожежу бензином, збудження наростало, виходило з-під контролю, й іноді йому в голову закрадалася думка, що нічим хорошим це, чорт забирай, не закінчиться.

Її сукня валялася на підлозі біля ліжка. Червона. Вона була така прекрасна у червоному, що він майже божеволів. Босонога. Ні, вона не була босоногою. Харрі нахилився і вдихнув її запах.

Не зупиняйся, — простогнала вона.

"Опіум". Ракель розповідала, що гіркого запаху надають парфумам краплі смоли, що виділяється з кори одного арабського дерева. Ні, не смоли, а сліз. Сліз принцеси, що втекла на арабський схід через заборонене кохання. Принцеса Міррха.

Мірра. Її життя, звичайно, закінчилося сумно, але Ів Сен-Лоран за літр її сліз платив величезні гроші.

— Не зупиняйся…

Вона схопила його долоню і притиснула до свого горла. Він тихенько стиснув руку і відчув пульсацію вен і напруженість її тонкої шиї.

— Міцніше…

У неї перехопило подих, коли він зробив те, про що вона просила. Він знав, що перекрив кисень до її мозку. Це була її ідея, він чинив так і отримував від цього задоволення, бо знав, що вона отримує від цього задоволення. Але зараз було трохи інакше. У нього з’явилася думка, що вона повністю знаходиться в його владі. Що він може зробити з нею усе, що завгодно. Він подивився на її сукню, що валялася на підлозі. Червона сукня. Харрі відчув зрослу напругу і зрозумів, що не зможе довго стримуватися. Він заплющив очі й уявив собі її, що стоїть рачки і повільно обертається. Уявив, як вона повертається до нього обличчям, а її волосся міняє колір, і він розуміє, хто перед ним. Очі закотилися, на шиї — сині сліди, які стало видно в спалахові фотокамери поліцейського криміналіста.

Харрі прибрав руку з її горла. Але Ракель залишалася на місці. Вона завмерла і затремтіла, як хижак за секунду до того, як впасти на землю. А потім вона наче сконала. Повалилася лобом на ліжко, гірко схлипнувши, і залишилася в такій позі, немов схилилася у молитві.

Він вийшов з неї. Ракель застогнала, перекинулася і з докором подивилася на нього. Зазвичай він не виходив з неї до тих пір, поки вона не була готова до роз’єднання.

Харрі швидко поцілував її в шию, вислизнув з ліжка, вдягнув труси фірми "Пол Сміт", які вона купила йому в аеропорту по дорозі з Женеви в Осло, знайшов пачку "Кемела" в джинсах "Ренглер", що висіли на стільці. Потім він вийшов із спальні й спустився у вітальню, всівся в крісло і виглянув у вікно. Надворі був найтемніший час ночі, але все-таки не настільки темно, щоб не розгледіти контури пагорбів на тлі неба. Харрі прикурив. Майже відразу ж почув за спиною її кроки.

— Щось сталося?

— Ні.

Вона всілася на ручку крісла і притулилася носом до ямки у нього на шиї. Шкіра її все ще була гаряча і пахла сексом. І сльозами принцеси Міррхи.

— "Опіум", — мовив він. — Нічого собі назва для парфумів…

— Вони тобі не подобаються?

— Та ні, — Харрі випустив дим догори. — Але вони трохи… специфічні.

Вона підвела голову і подивилася на нього:

— Іти тільки зараз це говориш?

— Я раніше над цим не думав. Та загалом і зараз не думав. Поки ти не запитала.

— Справа у спирті?

— Про що ти?

— Алкоголь у парфумах, так?

Харрі заперечно похитав головою.

— Але за цим щось криється, — сказала Ракель. — Я знаю тебе, Харрі. Тебе щось турбує. Тільки подивися, як ти палиш, любий, всмоктуєш у себе дим сигарети так, наче це остання крапля води на землі.

Харрі усміхнувся і погладив її по покритій мурашками спині. Вона легко торкнулася губами його щоки.

— Ну, раз це не алкогольна абстиненція, то це означає інше.

— Себто?

— Поліцейська абстиненція.

— А, це, — протягнув він.

— Справа у вбивствах поліцейських, так?

— Приходила Беата, умовляла мене попрацювати. Вона сказала, що говорила з тобою по телефону до того, як прийти сюди.

Ракель кивнула.

— І ти дала їй зрозуміти, що для тебе це не проблема, — договорив Харрі.

— Я сказала, що рішення за тобою.

— Ти забула про нашу клятву?

— Ні, але я не можу силувати тебе дотримуватися клятви, Харрі.

— Отже, якби я відповів згодою і став займатися розслідуванням…

— Ти б порушив клятву.

— Наслідки?

— Для тебе, для мене і Олега? Найбільша ймовірність, що все полетить до дідька. Для розслідування вбивств трьох поліцейських? Більша ймовірність розкриття.

— М-м… Перше — це точно, Ракель. А ось друге — зовсім ні.

— Можливо. Але ти знаєш, що наше спільне життя може скрахувати, незалежно від того, повернешся ти в поліцію чи ні. У морі багато підводних каменів. Наприклад, ти на стіну лізеш через те, що не робиш того, заради чого ти, за твоїми відчуттями, створений. Я чула, що чоловіки часто розлучаються напередодні осіннього мисливського сезону.

— Полювання на лосів. Не на куріпок же?

— Ні, звичайно.

Харрі затягнувся. Вони розмовляли приглушеними спокійними голосами, неначе обговорювали похід до супермаркету. Саме так вони зазвичай розмовляють, подумав він. Така вона і є. Він притягнув її до себе і прошепотів їй на вухо:

— Я хотів зберегти тебе, Ракель. Заразом усе це.

— Справді?

— Так. Бо це — добре. Це найкраще з усього, що у мене було в житті. А ти знаєш, як я влаштований, ти ж пам’ятаєш діагноз Столе. Залежний тип особистості, стан, що межує з обсесивно-компульсивним розладом. Алкоголь чи полювання — це одне й те саме, думки крутяться і крутяться по колу. Я хочу бути тут.

1 ... 65 66 67 ... 141
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поліція», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поліція"