Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

важливим і суттєвим для практики боротьби зі злочинністю є питання ідентифікації людини за запахом. В Україні розробкою технічної бази для здійснення одорологічних досліджень займаються науково-дослідні центри аналітичного приладобудування. Сьогодні такі роботи виконують на кафедрі розслідування злочинів Національної академії внутрішніх справ. Співробітники кафедри спільно із працівниками Інституту напівпровідників, Інституту кібернетики НАН України, а також Науково-криміналістичного центру МВС України і Науково-дослідного інституту МВС РФ виконують пошукові дослідження, розробляють технічні засоби і методи діагностики та ідентифікації слідів запаху. Експериментальні дослідження здійснюють спільно зі співробітниками об’єднаного розплідника службового собаківництва ГУВС м. Києва В. Ленко, М. Гучком, О. Горяєвим, УВС Вінницької області В. Ткаченком, В. Трепаком і УВС Черкаської області В. Сало. Метою цього експериментально-пошукового дослідження є розробка методики використання біодетекторів у слідчій, експертній і оперативно-розшуковій практиці.

Робота з запаховими слідами на місці події — це комплекс тактичних прийомів із застосування технічних засобів криміналістичної одорології для виявлення, фіксації названих слідів з метою розслідування злочинів. Для роботи на місці події зі слідами запаху був запропонований одорологічний чемодан, який розроблено на кафедрі криміналістики Української академії внутрішніх справ і в якому є технічні засоби, необхідні для виявлення і фіксації всіх одорологічних слідів. До такого чемодана входять: засоби забезпечення стерильності роботи з джерелами; засоби відбору запахової інформації з джерела; засоби консервації й пакування джерел запаху.

Робота з джерелами запаху потребує стерильності. Тому на руки надівають гігієнічні рукавички, дрібні джерела беруть пінцетом, попередньо протертим спиртом. Волосся, частинки тканин, які відділилися від тіла людини, поміщають у скляні пробірки, а громіздкі об’єкти — в поліетиленові пакети, скляний посуд і герметично упаковують. Звичайно скляний посуд та інший пакувальний матеріал попередньо стерилізують.

При роботі зі слідами-джерелами запаху потрібно додержуватися таких правил:

• усі технічні засоби, за допомогою яких відбувається вилучення і консервація, повинні бути стерильними;

• виявлений предмет не треба брати руками, спочатку необхідно подумати, як його тримав злочинець, а потім надіти гігієнічні рукавички і протерти їх спиртом, взяти предмет так, щоб не пошкодити слідів папілярних візерунків, які на ньому є;

• насамперед об’єкт досліджують стосовно наявності на ньому видимих і невидимих слідів пальців рук і сторонніх частинок — слідів-накладень;

• після огляду об’єкт необхідно законсервувати, тобто помістити в посуд, який герметично закривається.

Організація розшуку злочинця за слідами на місці події є одним із основних завдань першочергового етапу розслідування. Криміналістична і оперативно-розшукова тактика знає кілька прийомів розшуку злочинця за гарячими слідами запаху на місці події. Одним із них є розшук злочинця за слідами запаху за допомогою використання біологічного детектора — нюху службово-розшукового собаки. Тут відомі два способи: переслідування злочинця за його запаховими слідами за допомогою службово-розшукового собаки під керівництвом кінолога; фіксація запахового сліду злочинця на місці події для подальшого дослідження його з метою встановлення злочинця шляхом вибору.

Кінолог — це фахівець зі службового собаківництва. Він навчає і дресирує собаку, знає його звички і поведінкові реакції на дратування, вміє їх науково інтерпретувати і в такий спосіб повідомляти спеціальні знання стосовно керування поведінкою службово-розшукового собаки. Кінолог входить до складу слідчо-оперативної групи і виїжджає на місце події злочину. Після прибуття на місце події на початку орієнтовної стадії огляду слідчий з кінологом визначають предмети, які можуть бути джерелами запаху злочинця (слід взуття, будь-який загублений предмет, знаряддя злочину тощо), якщо предметів кілька, то беруть такий, на якому немає трасологічних слідів, а за їх наявності фіксують такі сліди і тільки після того пропонують кінологу застосувати службово-розшукового собаку.

Джерелом запаху людини може бути будь-який предмет матеріальної обстановки на місці події. Якщо предмет-джерело можна вилучити і законсервувати, то здійснюється його вилучення. Але не завжди таке вилучення можна виконати, наприклад, якщо це великогабаритні меблі, дверцята банківського сейфа, меблева стінка, дверна ручка, ґрунт, тканини тощо, тому доводиться відділяти слід запаху від його носія і переносити його на нейтральний носій, а останній консервувати. Сьогодні розроблено і застосовується на практиці щонайменше три прийоми відділення сліду запаху від його носія:

• відбір (відкачування) молекул шприцом;

• відбір молекул запаху безпосередньо ємністю;

• адсорбція запахового сліду на нейтральний носій.

Д. Криміналістична акустика. Серед найсучасніших і найактуальніших проблем криміналістики й експертної практики сьогодні можна назвати новий, самостійний напрям — криміналістичну акустику. Цей напрям відображає широкий спектр знань, які виникають під час розслідування злочинів як на досудовому слідстві, так і при остаточному вирішенні питання про причетність обвинуваченого в скоєнні злочину в ході судового розгляду.

Виконані дослідження і досвід слідчої практики говорять про те, що сучасний стан науково-технічного прогресу в правоохоронних органах, зокрема в органах внутрішніх справ, уже сьогодні дає змогу вирішувати окремі питання криміналістичної акустики: ототожнення голосу людини за фізичними параметрами мовного сигналу; діагностику мовного середовища, яка так чи інакше пов’язана з подією злочину; здійснення експертного дослідження матеріалів звукозапису тощо. Перелічені завдання донедавна вирішувалися виключно за рахунок аудиторного аналізу та органолептичними методами. Однак бурхливий розвиток мікропроцесорної, цифрової вимірювальної і обчислювальної техніки допомагає сьогодні вирішувати експертні завдання на принципово новому якісному рівні.

Слід зазначити, що в процесі еволюції засобів вимірювальної, обчислювальної техніки і насамперед професійних персональних ЕОМ спостерігаються досить цікаві парадокси: щоразу, коли з’являються якісно нові ЕОМ, їхні можливості перекривають практичні потреби правоохоронних органів, однак через відносно короткий проміжок часу нові покоління завдань потребують сучасніших ЕОМ. І сьогодні практика вже ставить перед наукою досить складні і надзвичайно актуальні завдання експертних досліджень.

У Національній академії внутрішніх справ спочатку на кафедрі криміналістики, а нині на кафедрі технічних засобів попередження і розкриття злочинів Ю. Бутніком, М. Вертузаєвим, Л. Громовенко, Ю. Жаріковим, М. Салтевським, В. Хахановським, Ю. Ящуринським протягом 30 років здійснюються науково-дослідні і конструкторські роботи зі створення автоматизованої системи експертних досліджень у криміналістиці. Співробітниками академії за названою тематикою захищено дисертації, опубліковано понад сорок наукових праць, розроблено відповідні методики і реалізовано в окремій технології спеціальну автоматизовану систему експертних досліджень. Результати виконаних досліджень у концентрованому вигляді було викладено в науково-практичному посібнику “Судова акустика: теоретичні основи і експертна практика” та ряді інших праць.

Цікаві результати криміналістичного дослідження фонограм мови та ідентифікації особи, яка говорила, отримано в лабораторії судової експертизи Грузії та інституті систем керування АН Грузії. У відділі діалогових систем інституту систем керування за більш як 30 років досліджень накопичено певний досвід у галузі вивчення індивідуальних особливостей голосів і розробки систем автоматичної верифікації та ідентифікації людини, яка говорила, за її усною мовою. Цей досвід, а також результати досліджень у галузі криміналістичної експертизи фонограм мови, які здійснюють у