Читати книгу - "Я (не) втечу від тебе., Марі Керімей"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ми увійшли у коридор, а потім і у вітальню. Все настільки блищало, що я ледь не зламала шию, викручуючи її у різні боки.
— Доню, — почула я радісний голос жінки. Коли повернулась на звук, то застигла.
Вона така ж, як я її пам'ятаю. Ані трохи не змінилась. Каштанове довге волосся, карі шоколадні очі, бліда порцелянова шкіра, ледь припухлі губи та мініатюрний ніс. Усе було таким, як кілька років тому.
— Мамо, — заплакала та кинулась їй в обійми, які вона радо розставила для мене.
З цієї миті, як я вдихнула рідний запах, я й зрозуміла, що все буде добре. У мене все тепер буде добре!
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я (не) втечу від тебе., Марі Керімей», після закриття браузера.
