Читати книгу - "Час кохати, Ерін Кас "

На мить мені здалося, що потрібно сказати. Вони поговорять з Олександром і все вирішать. Ми будемо разом, наша дитина народиться у любові. А потім я згадую про Ольгу. Немає гарантій, що сам Олександр не змушуватиме мене позбутися дитини. Навіщо йому я, коли є офіційна наречена? А батько… Коли він дізнається про ще одну вагітність, все одно змусить їхати до клініки.

— Ні, — видихаю тихо.

— Завтра після консультації ти приїдеш додому і ми вирішимо твою проблему. Я все сказав. Більше до цієї розмови ми не повернемося. Доброї ночі, — кидає на мене погляд і просто йде, тоді як у мене все пливе перед очима від сліз, а в грудях так болить, що й дихати важко.

До самої ночі я постійно думаю, прокручуючи різні варіанти подальших подій. Я навіть допускаю втечу, тільки не клініку. В мені з кожним днем посилюється бажання захистити свою дитину, оберігати і любити понад усе. Заради неї я маю прийняти рішення, яке принесе спокій.

Коли Ліза засинає, я беру смартфон і тихо виходжу з кімнати. Стаю на сходинках, відганяючи спогади, як розмовляла тут з Олександром, набираю номер Мирона і одразу відхиляю. Гортаю стрічку, довго дивлюся на короткий підпис, а тоді хапаюся за останній примарний шанс. Тисну на зелену кнопочку на екрані. Кілька напружених секунд і механічний голос повідомляє, що абонент не може прийняти мій дзвінок. Переривисто видихаю, знову набираючи номер Мирона.

— Сашо, щось сталося?

— Привіт, — нервово ковтаю. — Ти зайнятий?

— На чергуванні. Слухаю тебе.

— Я згодна, — випалюю, поки не передумала.

— На мою пропозицію? — запитує гучніше.

— Так. Я вийду за тебе, і готова виконати умову, але… — затинаюся, розхвилювавшись. Як же по-дурному звучать мої слова… — У мене також є важлива умова.

— Я готовий її виконати, — відповідає одразу.

— Навіть не почувши?

— Головне я вже почув — ти будеш зі мною. Тому так, я готовий виконати будь-яку твою умову. Навіть не одну.