Читати книгу - "Приборкати дракона, Ліра Куміра"

Ріггард Драгонійський

Що ж, усе рухалося набагато швидше, ніж я планував. Але так, можливо, навіть краще.

Щойно я отримав дозвіл від Ольгафа, то не став гаяти часу дарма і скористався артефактом переміщення, вирушивши разом зі своєю нареченою до будинку Четвертого Лорда. На вулиці виявилося підозріло порожньо, тож нам довелося поспішити до відчинених вхідних дверей.

- Не може бути... - ошелешено прошепотіла Алісандра, дивлячись на мене розгублено. - Тільки не Джулс! - Дівчина сіпнулася, збираючись увірватися в особняк свого друга, але я притримав її, засуваючи собі за спину.

- Зачекай, це може бути небезпечно, - оточивши нас щитом, я зробив перший крок і опинився в пустому холі. - Рухайся одразу за мною, але сильно не наближайся, щоб у мене була можливість маневрувати в разі чого, - провів короткий інструктаж, отримавши ствердний кивок у відповідь.

Чудово, хоча б тут Істрійська не стала сперечатися, дозволивши мені вести в нашому з нею тандемі. І дуже навіть вчасно, адже лише за кілька секунд перебування в особняку Каменійських, я відчув дуже сильний магічний фон. Тут відчувалася не тільки Сила роду, а ще й якась ворожа енергія, від якої у мене буквально вставало волосся дибки.

- "Невже Вільгельм користується забороненими знаннями? Або, можливо, це хтось із його домочадців?", - поки я розмірковував над тим, що відбувається, ситуація почала невловимо змінюватися, і ми почули гучний голос господаря садиби:

- Не дайте йому наблизитися до Джулса! Я не віддам тобі свого сина! - Зволікати я більше не міг, адже час, судячи з усього, йшов на секунди.

Жестом зупинив свою наречену, тоді як сам буквально кинувся до приміщення, з якого долинала якась метушня і гарчання. А щойно я опинився в колись затишній вітальні, то приголомшено застиг, роздивляючись жахливу картинку.

То тут, то там виднілися криваві плями і те, що колись було людьми. Зараз же практично вся підлога була всіяна пораненими, у яких виявилися відсутні кінцівки. Але не це лякало мене так сильно. Темна тварюка, буквально виткана з мертвої матерії, повільно, але впевнено, рухалася в бік напівоберненого дракона. Я бачив, як Джулс мучився, борючись із другою своєю іпостассю, тоді як його батько і залишки охорони намагалися перекрити шлях похмурій тварюці.

- Допоможіть йому, перше перевтілення не можна стримувати, - звернувся до глави сімейства Каменійських, що вже встиг помітити мене, і чоловік кивнув, кинувшись до свого сина. Тоді як я зайняв його місце на шляху у страшної сутності, яка сприйняла мою появу, немов виклик.

- Арррр, - загарчала потвора, обравши мене своєю наступною ціллю, і в мій бік відразу ж полетіла якась субстанція, дуже схожа на згусток крові.

Гидливо поморщившись, я краєм ока побачив, як атака не досягла своєї мети, адже спрацювали всі щити, якими я себе накрив. Ну а далі настала моя черга нападати. Не замислюючись, я вихопив "світловий клинок", розламуючи магічну сферу, що перекочувала з кишені мого піджака в ліву руку, і кинувся вперед, заносячи свою зброю над розкритою пащею тварюки.

- Відійдіть! - Вигукнув, спостерігаючи за тим, як магічний клинок буквально врізався в тьмяну плоть, розсікаючи тіло мого супротивника навпіл.

- "Занадто легко..." - промайнула думка, і я помітив, як вже дві тварюки почали піднімати свої потворні голови над вкритою кров'ю поверхнею.

- Чорт би його забрав, - озирнувся, вишукуючи те, що могло б мені послужити опорою, після чого обернувся в бік Четвертого Лорда. - Виводьте людей, я впораюся сам. І простежте за лірою Істрійською, яка залишилася в холі, - Каменійський кинув невпевнений погляд на свого спадкоємця, який так і не зміг прийняти драконячу іпостась, але все ж кивнув мені, залишаючи приміщення.

Ну а я трохи змістився лівіше, опиняючись поруч із другом своєї нареченої. Не погано було б і його виштовхати з вітальні, але навряд чи мені вдасться зрушити з місця вкритого лускою хлопця. Він немов би прилип до вимащеної кривавими плямами поверхні. Здається, у мого студента був глибокий шок, і я чудово розумів усі ті причини, що спричинили такий стан дракона.

Не найприємніше перевтілення, але вибирати йому, на жаль, не доводилося.

- Ти маєш сам впоратися, поки я розбираюся з цими, - кивнув у бік притихлих тварюк, які вже практично завершили свою трансформацію. - І раджу поквапитися, мені б не завадила твоя допомога, - сховав клинок за спину та прошепотів слова активації наступного заготовленого заклинання.

"Дзеркало удачі", яким мене колись знерухомила Алісандра на нашому першому практичному занятті. Зараз цей фінт може виявитися дуже корисним у моєму бажанні зупинити на якийсь час "тьмяних гончаків", адже це саме вони підняли свої палаючі очі на свого кривдника.

Що ж, потанцюємо.

Зробивши короткий крок убік, я прошепотів лише два слова, щоб активувати заготовлене заздалегідь заклинання:

- "Red de luz", - легенько пропустив силу через простягнуту вперед долоню і торкнувся невидимого захисту, знімаючи все, окрім останнього щита, що вкривав моє тіло.

Мені потрібно було затягнути тварюк у пастку, не даючи їм наблизитися і знову спробувати напасти. І в той момент, коли сутінкова магія опиниться в моєму полі, я зможу застосувати "дзеркало". Ось таким і був мій план. Я намагався не думати про те, що ж зараз відбувається в мене за спиною, і як спадкоємець Каменійських бореться зі своєю другою іпостассю.

Ці думки були зараз зайвими. Впорається - добре, ні - значить я допоможу йому трохи пізніше. У всякому разі, у хлопця були всі шанси досягти єднання зі своїм другим "я", тоді як він міг їх втратити, якщо гончаки доберуться до нього швидше. Не знаю, хто і звідки здобув ці знання, але невидимий суперник вочевидь підготувався заздалегідь, і тепер був лише за один крок до отримання магії новонаверненого дракона.

Брудні методи, і мене не здивує, якщо цей гад проробляв щось подібне і раніше, просто ми чомусь не знали про те, що трапилося. І тільки завдяки тому, що Джулс виявився сином Четвертого Лорда, той використав усі свої можливості, намагаючись врятувати свого спадкоємця від повного виснаження.