Читати книгу - "Запасна наречена. У відпустку в інший світ, Анна Лерой"

Ох, він і справді зараз той ще Айсберг, у нього несподівано холодна рука, напевно, якщо щоки торкнутися, то отримаю опік від холоду. Але зігрітися можна легко — гаряча їжа і механічний вплив. Тож я знаходжу якійсь стільчик, напевно, для ніг, плюхаюся на нього і з силою починаю розтирати іссейлівські крижані долоні. Ще й відповідей на свої запитання вимагаю:

— Ви як їжу замовляєте тут? Якось же замовляєте? Слуги ж є? Вночі принести можуть? Де кнопочка виклику?

— Стривайте-но, Ольго, що ви?.. — Морозко знаходить у собі сили чинити опір. Тільки я прекрасно знаю, як справлятися з хворими чоловіками, на батькові навчилася. У тата як тільки трохи піднімається температура, так він вередувати починає, і тут без твердої руки не обійтися, інакше жодні рекомендації лікаря виконуватися не будуть. А він вже давно не хлопчик, доросла людина!

— На запитання відповідайте, сидіть, уже набігалися! Ваша сестра від хвилювання божеволіє, племінник нервує, та й співробітники не думаю, що в захваті, а ви?.. Від допомоги відмовляєтеся?! — я стискаю його долоні у своїх і дихаю на них. Звісно, краще б в горячий душ цього Айсберга загнати, мочалкою розтерти і в теплі речі вдягнути, і щоб шкарпетки були кусючі й вовняні. Щоб точно все запам'ятав і до такого стану себе більше не доводив. Ой лишенько, треба ж зупинити мою уяву на шкарпетках, а вона все повертається до Морозка в душі. Ех, зіпсована в мене та уява, ніяк їй не завадиш!

— Зачекайте! — нахиляється вперед Морозко і раптом дивиться на власні долоні в моїх. Ага, відчув. Вони якраз тепленькі вже, навіть гарячі, та й мені спекотно якось стає. Мабуть, через активні рухи.

— Отож-бо, а ви відмовлялись! — вказую я йому на першу свою перемогу. 

Він трохи зігрівся, це точно. І щоб уже точно перевірити, як справи з рештою організму, я встаю і прикладаю долоню спочатку до щоки Морозка, потім до його шиї. І якщо щока ще прохолодна, то шкіра на ключицях, якраз на межі ледь розстебнутого коміра, стрімко теплішає. Задоволена собою, я піднімаю очі на Морозка і завмираю під його поглядом.