Читати книгу - "Щоденник Майдану та війни"

усього, з ним полетіла делегація «кишенькових» донецьких бізнесменів і олігархів, адже під час візиту проходитиме «бізнес-форум представників китайських і українських ділових кіл», на якому Янукович теж начебто має виступити. Це ж треба, поки у нього горить будинок, він вечеряє в гостях і щось планує на майбутнє!

Чиновники київської мерії продовжують переживати за головну ялинку столиці. Тепер її перетворено на агітаційний об’єкт, заклеєний плакатами проти Президента і його клану. Мерія обіцяє киянам простежити, щоб замість головної ялинки в кожному районі міста поставили свою, аби киянам було де святкувати. Щось я не пригадую, щоб коли-небудь раніше в місті було чути таку «ялинкову» істерію! Депутати Партії регіонів звинувачують опозицію і майданівців у бажанні «вкрасти у дітей новорічне свято»!

Депутати парламенту провалили голосування за відставку Кабміну. Азаров залишається! Як тільки стало зрозуміло, що регіонали знову перемогли, Азаров повідомив, що сила не на боці Євромайдану. Авжеж, із таким парламентом точно. Вранці відключили мовлення ТВі за чесне висвітлення протестів.

Схоже, що спеціальною апаратурою дійсно фіксуються всі номери мобільників, які містяться в квадраті Майдану. Сьогодні на номери учасників протестів почали приходити дивні «вітальні» есемески з незнайомих номерів: «Я за мир і стабільність! Я за Новий рік із ялинкою і Дідом Морозом, а не з мітингами і бійками!»

Мій друг Влад купив нову сім-карту і на Майдан ходить із нею, залишаючи свій старий мобільник удома. Сказав, що йому це порадили зробити знайомі з СБУ.

5 грудня. Ужгород

Учора ввечері в Кам’янці-Подільському падав сніг. Славко Полятинчук провів мене до автовокзалу і почекав, поки мій автобус не рушив у бік Хмельницького. До 9-ї вечора я був уже в Хмельницькому. До поїзда на Ужгород залишалося 4 години, я просидів кілька годин за комп’ютером у кафе, а потім перебрався на вокзал. У залах очікування вокзалу сиділи та спали з двадцятеро людей переважно похилого віку. Серед них кілька бомжів. Між залами бігали циганчата років 12—13, напевно, шукали, у кого б що-небудь украсти. Кілька разів помічав, що вони стежать і за мною. Зрештою, сів на поїзд, заліз на верхню полицю й одразу заснув. А в Ужгороді мене зустрічала студентка університету Оксана. Відвела в кафе поблизу вокзалу. Потім туди ж під’їхав Михайло Рошко (декан Ужгородського національного університету, письменник), і ми обговорили план дня. Ранкову зустріч зі студентами-істориками скасували, тому що студенти отримали від ректора «політичну відпустку» для участі в мітингах. Як мені розповів одразу Михайло Рошко, студенти, які мешкають в інших містах і селах, просто роз’їхалися по домівках, скориставшись ситуацією. Але зустріч зі студен­тами-філологами приватного Ужгородського університету відбулась, як і виступ у міській бібліотеці.

На Майдані в центрі міста людей було небагато, стояли студенти Карпатського університету імені Августина Волошина — значить, не всі студенти роз’їхалися з міста, були і студенти Богословської академії з транспарантами. Кілька промовців говорили різко і незграбно, закінчуючи щоразу словами «Банду геть!»

У Києві протестувальники пікетували Генпрокуратуру, вимагаючи звільнення затриманих. Кажуть, що в одного з побитих і затриманих міліцією практично вибите око і йому потрібна термінова операція. Мітингувальники поставили під Генпрокуратурою два намети і обіцяють не йти звідти, поки затриманих не буде звільнено. МВС заявило, що міліція більше не битиме протестувальників. Сам міністр Захарченко у відставку не збирається, але обіцяє службове розслідування. Поки що відкрито три справи проти міліції за перевищення службових повноважень і 64 кримінальні справи проти учасників протестів. Добряче співвідношення!

У Києві почали продавати наклейки з прапором Євросоюзу для українських автомобільних номерних знаків. ДАІ вже попередило, що штрафуватиме за такі наклейки, бо вони не дозволяють одразу визначити номер автомобіля. Наклейки прикріплюються поверх українського прапора на номері. Тепер усі даішники в Києві в першу чергу дивляться на номери машин, які проїжджають.

Руслана зі сцени Майдану пообіцяла вчинити самоспалення, якщо влада не почує протестувальників і не підпише Угоду про асоціацію. В інших містах протести теж активізуються. Звичайно, крім міст сходу України.

6 грудня

О 6:30 ранку приїхав до Львова. Місто зустріло мене снігопадом. Оксана Прохорець не встигла до поїзда через ожеледицю і снігу на львівських дорогах. Але запізнилася всього хвилин на п’ять. Заїхали до неї, пили чай і снідали. День проминув швидко. Майдан тут, незважаючи на снігопад, багатолюдний і активний. Більшість учасників — студенти і «свободівці».

Українці вже зібрали півмільйона гривень на громад­ське інтернет-телебачення. Думаю, що 5-й канал і ТВі в найближчі дні можуть узагалі відключити.

Янукович, як виявилося, додому летіти не хоче. Замість Києва приземлився в Сочі та п’є чай із Путіним. Про резуль­тати його офіційної поїздки до Китаю ходять тільки чутки, ніякої конкретної інформації. Кажуть, що він домовився віддати Китаю в оренду землі на півдні України. Але ці чутки ходили й рік тому разом із чутками про те, що Янукович домовився з Китаєм про переселення декількох десятків тисяч китайців до Криму.

Увечері повідомили, що навіть після Сочі Янукович не хоче летіти до Києва і начебто намагається полетіти з офі­ційним візитом на Мальту. Пізніше надійшло повідомлення про те, що уряд Мальти відмовився приймати у себе Януковича і він таки вирушив додому.

До Борисполя поїхали його зустрічати понад 300 автомобілів учасників протесту.

7 грудня

Приїхав додому з вокзалу близько 8-ї ран­ку. Нікого не розбудив.

Сьогодні день народження Антона — йому вже 11 років!

До першої години дня його друзі та однокласники зібралися в нас удома, і ми вирушили на метро до Гідропарку. Досить швидко відшукали пейнтбольний клуб «Планета», отримали обмундирування, маски, автомати-маркери. Розділилися на команди: на «зелену» та «синю». Відповідно пов’язали на шию зелені та сині хустки й майже дві години з безліччю перерв билися, розстрілюючи одне одного кульками з фарбою. На вулиці було холодно. У перервах заходили погрітися до будівлі клубу, пили какао з автомата. Розстрілявши всі кульки та закінчивши гру, поїхали додому їсти піцу. Свято завершилося до сьомої вечора, всі зали­шилися задоволені, особливо іменинник. Тільки один однокласник Антона був трохи сумний — він погано надів маску і під час